Уражуються всі надземні органи рослин — листки, бруньки, квітки, зав'язі, плоди, пагони і гілки.

На листках утворюються округлі, світло-коричневі плями з червоно-бурою облямівкою, що досягають 2-5 мм у діаметрі. Через 1-2 тижні плями випадають, а листки стають дірчастими. За сильного ураження на листках утворюються по кілька плям, які зливаються, а після їх випадання листок стає ніби об'їденим шкідниками. Листя частково або повністю засихає й обпадає.

На пагонах і бруньках хвороба проявляється у вигляді невеликих, круглих плям яскраво-оранжево-червоного кольору (посередині плями світліші). Згодом плями розтріскуються і з них виділяється клейка маса (камедь), що стікає й застигає на пагонах у вигляді склоподібного нальоту світло-жовтого або чорно-бурого кольору. Уражені пагони та бруньки набувають чорного блискучого вигляду і відмирають. Уражені квітки буріють й обпадають.

На плодах утворюються спочатку дрібні, пурпурові, трохи вдавлені плями з піднятими краями. З часом місця уражень випадають або залишаються на плодах у вигляді коростинок, що прикривають тріщини, з яких витікає камедь. Плоди вишні і черешні внаслідок ураження розростаються однобічно, оскільки уражена тканина перестає рости й засихає до самої кісточки.

Збудником клястероспоріозу є незавершений гриб Clastero-sporium carpophilum Aderh. порядку Hyphomycetes. У тканинах рослин він утворює грибницю, яка проникає в клітини і викликає їх відмирання. Поширюється грибниця місцево, тому кожну пляму слід вважати місцем самостійного ураження грибом.

Від моменту зараження до появи плями минає 2-4 доби (залежно від температури й сприйнятливості сорту), а конідіальне спороношення формується на 5-7-му добу після зараження. Воно має вигляд пучків на листках з нижнього боку. Конідієносці короткі, колінчасті, безбарвні або жовто-бурі. Конідії подовжено-яйцеподібні чи обернено-булавоподібні, багатоклітинні, залежно від віку мають 1-7 перетинок.

Спочатку конідії безбарвні, 23-65 х 10-18 мкм, а з віком стають жовто-бурими. Вони можуть проростати при високій вологості і температурі повітря від 5 до 40°С (оптимум 16-19°С). Конідії утворюють росткові трубочки, які проникають у тканину рослини через продихи та шкірку.

Зимує патоген на уражених органах у вигляді грибниці і конідій, до осені прикритих камеддю. Навесні під час опадів камедь розмивається, конідії вивільнюються і краплинками дощу переносяться на здорові органи рослин, а грибниця формує нове спороношення.

Ураженість кісточкових порід в окремі роки досягає 30 і більше, а плодів — 50-60%. Уражені плоди мають меншу цукристість і масу.

Відносно стійкими до клястероспоріозу сортами є: вишня — Шпанка рання, Любська, черешня — Наполеон біла та ін.; слива - Ренклод ранній, Угорка ажанська, Ганна Шпет та ін.; абрикоса - Червонощока, Ананасна цюрупинська тощо; персик —європейські білом'ясі з рожевими квітками та китайські білом'ясні.

Проти хвороби восени перед опаданням листя — вирізування та знищення уражених пагонів. В цей період їх добре видно. Місця зрізу дезинфікують густим вапняним молоком з доданням 1%-го мідного або 3%-го залізного купоросу.

Дуже уражені сади омолоджують за методом П.Г.Шита — обрізують на 3-5-річну деревину, одночасно вкорочуючи верхівки приростів периферії крони. Всі обрізані частини рослин видаляють і знищують.

Три-, чотириразова хімічна обробка рослин.

Дотримання правильної агротехніки у садах (своєчасна обробка грунту в міжряддях і пристовбурних колах, удобрювання, поливання тощо). Не можна допускати механічних пошкоджень дерев, які можуть викликати камедетечу і стати місцем нагромадження патогена.