Несправжня борошниста роса дуже поширена хвороба, яка частіше розвивається на огірку, рідше — на дині і кабачках. Уражуються переважно листки, на верхньому боці яких з'являються кутасті, спочатку жовті, а згодом коричневі плями, які поступово збільшуються і часто зливаються. З нижнього боку листків у місцях плям утворюється рясний, сірувато-фіолетовий наліт, що являє собою нестатеве спороношення збудника хвороби гриба Pseudoperonospora cubensis Rostow (з ооміцетів порядку Peronosporales). Листки зморщуються, засихають, буріють, стають крихкими й обпадають. При підвищеній вологості, особливо в парниках і теплицях, уражені листки гниють. Нестатеве спороношення гриба — зооспорангієносці із зооспорангіями, статеве — ооспори.

Зооспорангієносці дихотомічно розгалужені, із загостреними кінцями, стирчать через продихи по 2-7, рідше — по одному. Зооспорангії світло-фіолетові, еліпсоїдальні, з горбиками на верхівці, розміром 20-28 х 16-20 мкм.

Ооспори кулясті, жовтуваті, із складчастою оболонкою, 36-43 мкм у діаметрі. Залягають у тканинах уражених рослин. Зрілості досягають після перенесення несприятливих умов. Для проростання зооспорангіїв та ооспор потрібна крапельна волога. При проростанні зооспорангіїв виходять дводжгутикові зооспори, які проникають у рослини.

Ооспори проростають й утворюють великий зооспорангій, з якого виходять зооспори. Оптимальною температурою для проростання зооспорангіїв та ооспор є 15-20°С.

Первинне джерело інфекції — уражені рештки рослин.

Поширюється хвороба під час вегетації рослин зооспорангіями. Дуже шкідлива, часто викликає повну загибель огірка. Проти хвороби здійснюють видалення і спалювання післязбиральних решток рослин і глибоку зяблеву оранку. Вирощування огірків на одному й тому самому полі не раніше, як через 2-3 роки. Вирощування більш стійких сортів огірка Фенікс, Далекосхідний. При виявленні хвороби обприскування рослин фунгіцидами.