Стеблова сажка

Російська назва: 
_
Вражує культури: 
Пшениця
Тип збудника: 
Гриб
Збудник: 
Urocystis tritici Koern
Хвороба зареєстрована у Криму. Характерним для неї є утворення на стеблах, листках і піхвах рослин довгастих, трохи випуклих смуг. Спочатку вони світлі, з часом темнішають і набувають свинцевого забарвлення. Смуги бувають довжиною від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Коли підсихає епідерміс рослин, вони тріскаються, й оголюється темна маса спор. Уражені рослини відстають у рості, а замість колосків у них утворюється скручена маса хворої тканини.
Збудник хвороби — гриб Urocystis tritici Koern. Він утворює теліоспори у вигляді спорокупок, що складаються з 1-5 або 2-3 центральних плодючих спор, навколо яких — 5-20 неплідних. Перші кулясті або еліптичні, коричнево-бурі, їх розмір — 9-20 х 8-16 мкм, другі мають таку ж форму, але світло-жовті і розмір їх 5-16 х 4-8 (частіше 5-11) мкм.
Теліоспори проростають після місячного періоду спокою. Вони утворюють одноклітинні базидії, на верхівках яких формується вінок з 2-6 циліндричних, не відокремлених базидіоспор. Останні, залишаючись на базидії, проростають, і інфекційні гіфи уражують зародок пшениці, що проростає. Ураження можливе до появи листка. За достатньої вологості ураження пшениці збудником стеблової сажки відбувається при температурі грунту 5,9-15,4°С. У природних умовах життєздатність теліоспор у грунті зберігається не більше року. Головним джерелом інфекції є засмічене спорами насіння.
Шкідливість стеблової сажки полягає в тому, що стримується ріст рослин, листків утворюється менше і вони меншого розміру. Вважають, що процент ураження рослин майже дорівнює проценту недобору урожаю зерна.