Розповсюджена в західних і центральних районах України. Викликає почорніння та відмирання коріння й колеоптиле. Найбільш характерним для хвороби є поява біля основи стебел, іноді в підземному міжвузлі і піхвах листя еліптичних плям (0,5-2,5 см) кавового кольору, які ще називають очкуватою плямистістю. На плямах утворюються дрібні чорні мікросклероції, що, зливаючись, нагадують коростинки. Всередині стебла виявляють великі скупчення грибниці, яка спочатку має світло-сірий, а пізніше — коричневий колір.

Збудник — незавершений гриб Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.) Deighton (Cercosporella herpotrichoides Fron.) порядку Hyphomycetales. При достатній вологості він утворює конідіальне спороношення. Конідієносці — у вигляді бічних гілочок, безбарвні, короткі, циліндричні, мають 1-3 клітини. Конідії безбарвні, голкоподібні, у верхній частині часто зігнуті, з 4-8 перетинками, здебільшого 50-70 мкм довжиною та товщиною біля основи 2-4 мкм, у верхній частині — 1,0-1,5 мкм. Вторинні конідії утворюються при проростанні, схожі на первинні, але мають циліндричну форму. Оптимальна температура для розвитку гриба — 5-9°С, проте він легко витримує десятиградусний мороз. У грунті на уражених рештках зберігає життєздатність близько 18 міс.

На озимій пшениці збудник особливо інтенсивно розвивається у холодну дощову осінь, теплу, з відлигами зиму і холодну з великою кількістю хмарних днів весну. Він викликає крихкість стебел і хаотичне їх вилягання. Недобір урожаю від захворювання може досягати 30% і більше. Стійких до хвороби сортів немає.