Залежно від мети існують різні методи визначення фактичної забур'яненості посівів. Якщо ці відомості потрібні для прийняття об'єктивного рішення щодо доцільності профілактичних і захисних заходів, обліки проводять окомірним методом. Якщо ж метою є детальне вивчення чисельності і видового складу бур'янів, динаміки засміченості, впливу систем захисту рослин тощо, то користуються кількісним і кількісно-ваговим методами обліку.

У виробничих умовах фактичну забур'яненість посівів визначають за маршрутними обстеженнями щорічно у строки, на які припадає поява всіх основних видів бур'янів. Зокрема, в посівах зернових культур основне обстеження проводять у фазі колосіння, у просапних — всередині їх вегетації. Для складання конкретних планів застосування гербіцидів у післясходовий період облік бур'янів проводять навесні після масової появи їх сходів.

На кожному полі сівозміни чи його частині площею до 50 га виділяють не менше 10, від 50 до 100 га — 15, понад 100 га — 20 облікових майданчиків площею 2—3 м² (для обліку багаторічних бур'янів) і 0,25— 1 м² (при переважній кількості малорічних бур'янів).

Найбільш простий метод обліку—окомірний, яким користуються на великих масивах. Він дозволяє визначити поширеність бур'янів на кожному полі і їх ботанічний склад. Забур'яненість поля оцінюють за бальними шкалами. Найбільш часто користуються семибальною шкалою покриття грунту бур'янами:

0 — бур'яни відсутні;

1 —бур'яни зустрічаються поодиноко, ступінь покриття близький до 0,1—3 бур'яни на 10 м²;

2 — ступінь покриття до 5 %, — 3—5 бур'янів на 1 м²;

3— 5—20 %, — 5—15 бур'янів на 1 м², культурні рослини домінують над бур'янами;

4 — 20—50 %, — 20—30 бур'янів на 1 м², культурні рослини ще домінують над бур'янами;

5 — 50—70 %, кількість бур'янів рівна або більша кількості культурних рослин, культура під загрозою;

6 — 75—100 %, суцільне засмічення, бур'яни значно переважають над культурними рослинами.

 

Для зручності користуються шкалою проективного покриття бур'янами поверхні ґрунту (у балах і процентах (рис. 1).

 

Окомірний метод передбачає постійне спостереження протягом вегетаційного періоду, оскільки впродовж нього відбуваються зміни у видовому складі бур'янів: влітку закінчують вегетацію і зникають деякі ярі і зимуючі, восени з'являються багаторічні, сходи зимуючих і озимих, закінчують вегетацію пізні ярі.

 

Кількісний метод визначення забур'яненості посівів ґрунтується на підрахунку кількості культурних рослин і бур'янів на облікових майданчиках. При цьому користуються рамками відповідних розмірів. Рамки накладають таким чином, щоб один із рядків культури був її діагоналлю.

Після підрахунку кількості бур'янів у рамках визначають їх середню кількість на одну рамку і на 1 м², відсоток від кількості культурних рослин, яку беруть за 100 %. Ступінь засміченості посівів визначають за відповідною шкалою (табл. 3).

 

 

Результати обліку співставляють з економічними порогами шкодочинності найголовніших бур'янів (табл. 4) і приймають рішення щодо застосування захисних заходів.

 

Види бур'янів	Економічний поріг шкодочинності, шт./м2	Види бур'янів	Економічний поріг шкодочинності, шт./м2
Озима пшениця	10. Гірчиця польова	3
1. Волошка синя	3	11. Мишії	125
2. Гірчиця польова	12	Ячмінь
3. Березка польова	8	1. Будяк польовий	1
4. Дим'янка Шлейхера	10	2. Лобода біла	11
5. Лисохвіст лучний	15	3. Осот польовий	2
6. Метлюг звичайний	10	4. Пікульник звичайний	18
7. Підмаренник чіпкий	4	5. Пирій повзучий	3
8. Пирій повзучий	6	Овес
9. Ромашка непахуча	5	1. Осот польовий	з
10. Фіалка триколірна	12	Рис
11. Дескурайнія Софії	5	1. Бульбоочерет	9
12. Мак-самосійка	36	2. Просо рисове	10
13. Хориспора тонка	11	3. Чистець подорожниковий	5
Яра пшениця	Кукурудза
1. Журавельник	6	1. Будяк польовий	2
2. Будяк польовий	3	2. Березка польова	4
3. Гречка татарська	7	3. Гречка татарська	2
4. Березка польова	8	4. Лобода біла	1
5. Лобода біла	9	5. Осот польовий	1
6. Молокан татарський	3	6. Підмаренник чіпкий	8
7. Вівсюг	3	7. Просо куряче	6
8. Осот польовий	4	8. Мишій сизий	13
9. Пікульник звичайний	15	9. Щириця розлога	2

Найбільш детальним методом визначення забур'яненості посівів є кількісно-ваговий. Ним користуються на стаціонарних полях, де проводиться робота по удосконаленню захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідливих організмів, у т. ч. і від бур'янів. Облік бур'янів проводять одночасно з обліком інших шкідливих організмів на одних і тих же облікових майданчиках у відповідні строки. При цьому підраховують кількість бур'янів по видах і їх загальну кількість, визначають їх висоту, фазу розвитку і біомасу. Для визначення останньої на обліковому майданчику виривають усі бур'яни, відрізають коріння і зважують, висушують до повітряно-сухого стану і знову зважують.

 

Визначення типу засміченості.

Важливою характеристикою забур'яненості посівів є тип засміченості (співвідношення бур'янів різних біологічних груп).

а) однорічний злаковий — переважають мишій і півняче просо, озимі та зимуючі злаки;

б) однорічний дводольний — переважають редька дика, гірчиця польова, триреберник непахучий, волошка синя;

в) багаторічний кореневищний — переважають пирій повзучий, хвощ польовий;

г) змішаний — зустрічаються представники різних біологічних типів і груп бур'янів. Останній є найбільш характерним для всіх ґрунтово-кліматичних зон України.