Кучерявець Софи (Descurainia Sophia L.).

Російська назва: 
Дескурайния Софии (Descurainia Sophia L.).
Клас: 
Дводольні
Родина: 
Капустяні (Brassicaceae)
Спосіб живлення: 
Непаразити
Тривалість життя: 
Малорічні
Зимуючі
Поширення: 
Лісостеп
Полісся
Степ
Стебло пряме, розгалужене, довжиною 30—80 см.
Листки пе-ристорозсічені.
Коренева система стрижнева.
Розмножується насінням.
Цвіте в травні—вересні, суцвіття — щиток, квітки блідо-жовті, дрібні.
Плід — стручок, насіння овальне, розміром 0,7—1,2x0,4—0,5 мм, достигає у червні—вересні.
Репродуктивна здатність — 10—700 до 850 тис. насінин на одній рослині.
Зберігає життєздатність у Грунті до 5 років, проростає без періоду спокою у межах температур 2—16°С.
Сходи з'являються з глибини до 4 см у березні—травні та серпні—вересні.
Поширений по всій Україні.
Засмічує озиму пшеницю, ярі зернові та ін. Зріджені посіви заростають ним суцільно. При висиханні стебла стають пружними і заважають рівномірному надходженню хлібної маси до молотильного апарату під час збирання комбайном. Засмічує інші культури, пасовища, узбіччя доріг.