Червонохвіст

Російська назва: 
Краснохвост
Латинська назва: 
Dasychira pudibunda
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб, бук, граб, березу, в’яз, клен, вербу, ліщину, яблуню, грушу.
Розмах крил метеликів: самок 50 – 60 мм, самців — 35 – 40 мм; передні крила самок світлосірі з двома хвилястими поперечними темнобурими смужками; з великою кількістю дрібних бурих плямок; передні крила самця темніші, з широкою поперечною темнобурою смугою. Яйце розміром 0,8 – 0,9 мм, кругле, білуватосіре, з невеликим заглибленням і темною плямкою в ньому. Гусениця завдовжки 40 – 50 мм, зі спинного боку жовтуватозелена, з вентрального — чорнобура, вкрита жовтуватими волосинками; на 4 – 6му тергітах волосяні щіточки, між ними оксамитовочорні поперечні вирізи; на 11му тергіті червона китичка. Лялечка завдовжки 28 – 30 мм, темнобура, вкрита жовтуватими волосинками; на дорсальному боці численні пучки рудуватих волосинок.
Зимує лялечка в жовтуватосірому щільному коконі у лісовій підстилці, в щілинах кори в корінні. Літ метеликів спостерігається в другій половині травня — у червні, у сутінках. Фототропічні. Після спарювання самка відкладає по 100 – 300 яєць в один, рідше у два шари на кору всихаючих гілок і стовбурів на висоті до 3 м. Плодючість може досягати 1000 яєць. Ембріональний розвиток триває 18 – 20 діб. Відроджені гусениці піднімаються в крону і спочатку скелетують листя, пізніше з’їдають їх цілком. Волосисті гусениці перших віків легко розселяються під час вітру. За час розвитку гусениці проходять 6 – 7 віків. Особливо шкодочинні вони в серпні — першій половині вересня. Завершивши розвиток, гусениці залишають кормове дерево, переходять у лісову підстилку, заляльковуються в двошаровому коконі і залишаються там до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація. Спалахи масових розмножень мають локальний характер.
У коливанні чисельності червонохвоста важливу роль відіграють ентомофаги. Відомо понад 50 видів ендопаразитів із багатьох родин, які заражають гусениць і лялечок шкідника: іхневмоніди — Pimpla instigator F., P. spuria Grav., Gregopimpla inguisitor Scop., Itoplectis alternans Grav., Theronia atalantae Poda., Metopius pinatorius Brulle; браконіди — Apanteles liparidis Bouche, Meteorus versicolor Wesm., Rogas dimidiatus Spin., хальцид — Brachymeria intermedia Nees.; мухитахіни — Exorista larvarum L., Compsilura concinnata Mg., Bessa parallela Mg., Actia pillipennis F. та ін.
У роки з високою вологістю відмічається масова загибель гусениць від вірусних, грибних і бактеріальних хвороб.
Заходи захисту. При наявності 1 – 2 гусениць на 1 м гілки — застосування в осередках біопрепаратів або інсектицидів.