Трапляється повсюдно. Пошкоджує капусту, редиску, брукву, ріпу та інші капустяні рослини.

Безкрила партеногенетична самка розміром 1,8 – 2,0 мм, тіло яйцеподібне, блідозелене, вкрите білуватосірим пилком; голова світлобура, на черевці зверху бурі поперечні смуги; очі чорні, ноги бурі, вусики 5 – 6членикові; трубочки циліндричні, коротші від хвостика конічної форми. Крилата самкарозселювачка розміром 1,5 – 2,2 мм, тіло вкрите сірим пилком, черевце жовтозелене з бурими поперечними смугами, голова, вусики, груди та ноги бурі. Амфігонна самка розміром 1,7 – 2,0 мм, світлозелена, без воскового пилку; трубочки, хвостик, шостий членик вусиків і ноги світлобурі.

Самець крилатий, 1,4 – 1,8 мм завдовжки, подібний до крилатої самки; вусики чорні, трубочки буруваті, хвостик жовтий. Яйце — 0,5 мм, видовженоовальне, блискучочорне.

Вид немігруючий. Зимують яйця на качанах капусти, насінниках і бур’янах з родини капустяних. На півдні можуть зимувати партеногенетичні самки. У квітні за середньодобової температури повітря 11 – 13 °С вилуплюються личинки, які через 10 – 16 діб, після чотирьох линянь, перетворюються на дорослих безкрилих самокзасновниць, які без запліднення народжують 40 – 50 личинок.

Упродовж першої половини літа капустяна попелиця розвивається на тих самих рослинах, на яких зимували яйця. Наприкінці травня — у червні з’являються крилаті самкирозселювачки, які перелітають на капусту та інші капустяні рослини, де без запліднення народжують личинок. Упродовж вегетаційного сезону попелиця дає від 8 – 10 до 16 поколінь. Восени з’являються самкистатеноски, які народжують личинок, що перетворюються на безкрилих самок і крилатих самців амфігонного покоління. Запліднені самки відкладають 2 – 4 яйця, що залишаються до весни.

Імаго й личинки попелиці вводять у рослину ферменти слини і висмоктують сік. У рослині знижується кількість хлорофілу, цукрів та вітамінів. Пошкоджені листки жовтіють, скручуються і засихають. Розвиток качана у капусти припиняється. На насінниках квітконосні пагони та стебла верхівок стають червонофіолетовими, засихають і не утворюють насіння. Особливо численна та шкодочинна попелиця в другій половині літа. На півдні України у разі масового розмноження шкідника втрати урожаю пізніх сортів капусти сягають 65 – 90 %.

Негативно впливають на розвиток попелиці зливові дощі та холодна погода. Чисельність шкідника знижують хижаки, паразити й хвороби. Виявлено близько 100 видів паразитів і хижаків попелиці. Основними хижаками є представники родин кокцинелід (Coleoptera: Coccinellidae): Coccinella semtempunctata L., C. guatuordecimpunctata L., Actalia bipunctata L. та ін.; сирфід (Diptera: Syrphidae): Syrphus ribesii L., S. balteatus Deg.; галиць (Cecidomyidae): Aphidoletes aphidimyta Rondam, A. urticariae Kieffer та ін.; золотоочок (Neuroptera: Chrysopidae): Chrysopa carnea L., Ch. perla L. та ін.; паразитами родини афідіїди (Hymenoptera: Aphidiidae): Diaeretiella rapae Minston, Aphidius matriaria Hal., A. rosae Hal. та ін. Спостерігається загибель шкідника від ентомофторових грибів — Entomophtora sp.

Заходи захисту. Знищення післязбиральних решток (дворазове дискування) і бур’янів з родини капустяних. Глибока зяблева оранка полів з метою заорювання рослинних решток. Розміщення поблизу ділянок з капустою нектароносів (кріп, морква, фацелія та ін.) для принаджування ентомофагів. У разі виявлення перших осередків шкідника і чисельності 150 особин на 10 рослин доцільно використовувати інсектициди. Однак перед проведенням хімічних обробок слід провести облік ентомофагів у колоніях шкідника. При співвідношенні шкідник : ентомофаг 20 : 1 афідициди не використовуються.