Комірний довгоносик

Російська назва: 
Амбарный долгоносик
Латинська назва: 
Sitophilus granarius
 
Поширений повсюдно. Пошкоджує зерно пшениці, жита, ячменю, рідше — кукурудзи, вівса, а також макарони.
Жук завдовжки 2,3 – 5,2 мм, темнокоричневий або бурий, майже чорний, однобарвний, блищить на світлі; тіло вузьке, довге, передньоспинка в рідких грубих довгастих плямах, розташованих вільно, із більшменш гладенькою поздовжньою смужкою посередині; надкрила з простими крапчастими глибокими борозенками, проміжки між ними майже такої самої ширини, як і борозенки; задні крила недорозвинені. Яйце — 0,6 – 0,8 мм, овальне, біле або жовтувате, один кінець дещо розширений. Личинка — до 3 мм, жовтуватобіла, з коричневою головою, безнога. Лялечка — 3,7 – 4 мм, жовтуватобура.
Розвиток комірного довгоносика спостерігається в Україні переважно в теплий період, за температури повітря у складських приміщеннях не нижче 12 °С. Упродовж року в зерні трапляється шкідник в усіх стадіях розвитку. Самці живуть до 5 міс, самки — 3 – 4 міс і за цей час відкладають у середньому близько 150 яєць; за особливо сприятливих умов (температура повітря 23 – 27 °С, відносна вологість повітря — 75 – 93 %, вологість зерна — 13 – 16 %) одна самка може відкласти до 300 яєць, розміщуючи їх у борозенки на зерні в ямку, прогризену перед відкладанням, і заливає слизистою рідиною, що невдовзі стає твердою. Як правило, в одне зерно колосових культур самка відкладає по одному яйцю, а в більші зерна кукурудзи — по два. Личинки живляться всередині зерна і макаронів. Після виходу з яйця личинка вгризається в зерно, яким живиться, залишаючи недоторканою лише оболонку. Личинка не здатна переходити з одного зерна в інше, тому, опинившись поза ним, вона гине. Не виживають личинки в зерні, що має вологість нижче 12 %. Тривалість розвитку личинок залежить від температури: при 25 °С і вологості зерна 15 – 16 % — 21 добу, при 17 °С і вологості 15 – 16 % — 84 доби. Взимку розвиток личинок припиняється при 4 °С, зі зниженням температури до –5 °С вони гинуть. У місцях живлення личинки, що завершили розвиток, утворюють колисочку, у якій спочатку перетворюються на пронімфу, а через 3 – 7 діб — на лялечку. Розвиток лялечки триває від 7 до 22 діб. Жуки нового покоління прогризають в оболонці зерна круглі отвори і виходять назовні. Жук живе 200 – 250 діб, знищуючи щодоби 0,08 – 0,67 мг зерна. Розвиток однієї генерації триває від 38 до 140 діб. Кількість генерацій в умовах України — від двох до чотирьох залежно від зони. Помітну роль у зниженні чисельності комірного довгоносика відіграють паразити Pteromalus tritici, Pteromalus calandre Now., Pteromalus oryzae Cam., Meraporus sp. (родина Pteromalidae, ряд Himenoptera).
Заходи захисту. Збереження зерна і продуктів його переробки в сухих, добре вентильованих складських приміщеннях, утримання їх чистими від сміття, розсипів зерна у проходах, а також ретельне очищення зерносховищ, волога і газова (за потреби) дезінсекція, побілка приміщень вапном перед засипанням зерна на зберігання. Очищення зерна на зерноочисних машинах узимку в морозну погоду. Прогрівання зерна до 50 – 60 °С у зерносушарках.