Поширений у лісостеповій зоні України. Завдає шкоди різним видам конюшини.

Жук розміром 3,5 – 5 мм, передньоспинка поперечноовальна, дуже звужена до верхівки та основи; головотрубка довша за передньоспинку; надкрила з дрібними світлими плямами з лусочок; ноги та вусики жовті. Лусочки надкрил розсічені до основи. Личинка розміром 7 – 9 мм, жовтувата або жовтозелена з білою стрічкою вздовж спини. Замість ніг — невеличкі вирости.

Зимують жуки на посівах конюшини та в стаціях її диких видів під рештками рослин, у розетках конюшини або в ґрунті на глибині до 5 см. За температури повітря 7 – 9 °С жуки виходять із зимівлі і починають живитися відростаючою конюшиною. Вони вигризають отвори в листках або виїдають ямки в молодих стеблах. Період відкладання яєць — з травня до кінця червня. Яйця розміщують по одному або по кілька в середину стебел, черешків, частково на їхній поверхні. Розвиток личинок триває 20 – 25 діб. За цей час вони завдають шкоди брунькам верхівок, нерозкритим листкам, згодом вгризаються в голівку з боку обгорток. Заляльковуються личинки в золотистих коконах зверху голівок або під листками, що обгортають голівку. У стадії лялечки перебувають 5 – 9 діб. Жуки нового покоління живуть на конюшині до зими. За рік розвивається одне покоління. Найбільш шкодочинні личинки на конюшині першого укосу.

Заходи захисту. Нові посіви розташовувати на відстані не менш як 500 м від старих. При двохукісному вирощуванні конюшини на сіно використовувати перший укіс, скошуючи рослини в період масового відродження личинок. При чисельності 5 – 8 жуків або 20 – 30 личинок на 100 помахів сачком на насіннєвих посівах використовують інсектициди. Можливий строк обприскування — відразу після укосу та збирання сіна.