Поширений повсюдно. Пошкоджує різні види конюшини.

Імаго розміром 2 – 2,2 мм, тіло чорне, гомілки й лапки частково жовті; черевце гладеньке, блискуче, у самки дорівнює довжині голови з грудьми; яйцеклад ледь виступає за верхівку черевця; у самця крила прозорі, з численними дрібними волосками. Яйце розміром 0,22 мм, молочнобіле, еліпсоподібне, з одним дуже коротким і одним довгим, що перевищує довжину яйця втричі, стебельцями. Личинка — 2 мм, бочонкоподібна, дещо зігнута в бік черевця, молочнобіла; голова слабо хітинізована, мандибули коричневі, двозубі. Лялечка молочнобіла, згодом стає чорною.

Зимують личинки всередині насіння в зерносховищах та в полі, де пізно навесні за сталої теплої погоди заляльковуються. Виліт дорослих комах спостерігається на початку червня і продовжується в липні. Парування відбувається відразу після вильоту. Самка незабаром відкладає від 20 до 70 яєць, по одному в молоді, зовсім м’які насінини конюшини. Для цього вона прогризає отвір у квітці біля зав’язі і розміщує яйце на сім’ядольці зародка. Яйце потрапляє під оболонку, що вкриває насінину, а стебельце його залишається зовні. Період відкладання яєць становить 35 – 42 доби. Через 3 – 4 доби відроджується личинка. За період її розвитку, що становить 18 – 20 діб, личинка повністю виїдає вміст насінини і в ній заляльковується. Пошкоджені насінини легенькі і мають тьмяний вигляд. У посуху частина личинок діапаузує до весни наступного року. Стадія лялечки триває 4 – 5 діб. Розвиток першого покоління триває в середньому 27 діб. Імаго вигризає в насінині отвір, крізь який вилітає. Поява дорослих комах другого покоління спостерігається в другій половині липня — у серпні. Личинки цього покоління не заляльковуються і залишаються всередині насінин до весни наступного року. Чисельність насіннєїда збільшується в понижених місцях, на лісових галявинах, узбіччях, де багато конюшини.

Регулювальним фактором чисельності конюшинного насіннєїда є ентомофаги з родини Chalcidoidea, яких виявлено понад 10 видів. Найпоширеніші Liodoniomerus insuetus Gah., L. secundus Gah., види роду Habrocytus, Vacroneura vesicularis Retz., Eupelmus atropurpureus Dalm., E. microzonus Foerst.

Заходи захисту. Ранньовесняне боронування посівів у два сліди або дискування на загущених посівах. На насіння використовувати другий укіс. Ретельне очищення насіння, використання полови для кормових цілей методом термічної або механічної переробки. При чисельності 20 – 30 імаго на 100 помахів сачком у фазу бутонізації насіннєвої конюшини застосування інсектицидів.