В Україні поширений переважно на півдні Лісостепу та в Степу. Поліфаг, жуки живляться бур’янами (спориш, березка та ін.), личинки пошкоджують висіяне насіння різних сільськогосподарських культур і підземні органи рослин (стебла, корене і бульбоплоди та ін.).

Жук завдовжки 7,3 – 9,6 мм, овальний, чорний із сизуватим відтінком; надкрила однакової ширини з передньоспинкою, задній край передньоспинки дугоподібний, спрямований опуклістю вперед.

Яйце — 0,6 – 1 мм, овальне, з гостроокруглими кінцями. Личинка до 20 мм, від сірожовтого до жовтокоричневого кольору.

Лялечка — 7 – 10 мм, на кінці черевця вилка з довгими зближеними вістрями.

Зимують жуки різного віку в поверхневому шарі ґрунту та під різними укриттями, а також личинки на глибині 20 – 40 см.

Жуки живуть 2 – 3 роки, розвиток личинки завершується за 12 – 14 місяців. У степовій зоні жуки починають виходити на поверхню ґрунту в другій половині квітня і поступово залишають укриття до початку травня. Самки починають відкладати яйця у травні у поверхневий шар ґрунту на глибині від 2 – 3 до 10 см. Відкладання яєць триває впродовж усієї вегетації, і за цей час самка може відкласти до 500 яєць.

Личинки, що тільки відродилися, — білуваті, малорухливі, не живляться. За період життя (близько одного року) вони линяють 11 разів.

Стадія лялечки триває 14 – 18 діб. Жуки, що вийшли з лялечки, здатні до розмноження.

Заходи захистутакі   самі, як і проти дротяників.