П’ядунобдирало плодовий

Російська назва: 
Пяденица обдирало
Латинська назва: 
Erannis defoliaria
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує листяні лісові й плодові породи, віддаючи перевагу дубу.
Метеликсамець з розмахом крил 30 – 35 мм; передні крила світложовті або бурожовті з двома темними вигнутими поперечними лініями, що облямовують серединне світле поле; у центрі крила чорна пляма; задні крила світложовті, вкриті темнобурим пилком. Самка безкрила, 11 – 13 мм завдовжки, темножовта з чорними плямами на спині й черевці. Яйце розміром 0,5 – 0,7 мм, спочатку жовте, пізніше — світлооранжеве. Гусениця завдовжки 30 – 35 мм, спинний бік червонобурий, уздовж спини подвійна чорна лінія, нижній бік жовтий з двома лініями, голова жовто або червонобура. Лялечка — до 15 мм, темнобура, блискуча, з Vподібним відростком на кінці тіла.
Зимують відкладені яйця. Гусениці відроджуються у квітні. Спочатку пошкоджують бруньки, що розпускаються, пізніше скелетують і прогризають листя, у старших віках повністю з’їдають листкову пластинку. При масовому розмноженні значною мірою оголюють крону дерев. Гусениці проходять 5 віків за 30 – 35 діб розвитку. Завершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, переходять у поверхневий шар ґрунту або під лісову підстилку і там заляльковуються. У стадії лялечки залишаються впродовж 3 – 4 міс. Вихід метеликів відбувається у вересні — жовтні. Метеликисамці літають у вечірній та нічний час. Після запліднення самка відкладає яйця в тріщини кори, розвилки гілок, лусочки бруньок. Плодючість — 200 – 300 яєць. Відкладені яйця залишаються до весни. За рік розвивається одна генерація.
На листяних лісових породах в окремі роки відмічається значна шкодочинність п’ядунів, близьких за особливостями розвитку до п’ядунаобдирала плодового: зимовий п’ядун — OperophtherabrumataL., п’ядунобдирало каймистий — ErannismarginariaF., п’ядунобдирало сірий — E. leucephaeariaDen. etSchiff.
У зимовий період за температури –30…–35 °С настає масова загибель яєць. У зниженні чисельності значну роль відіграють комахипаразити та хвороби. Яйця заражають Trichogramma cacoeciae March., T. evanescens Westw., Telenomus paeviceps Fцrst.; гусениць — браконіди — Rogas rossicus Westw., Meteorus ictericus Nees., Apanteles dilectus Hall., A. immunis Hall. На гусеницях і лялечках паразитують іхневмоніди — Itoplectis maculator F., Aphanistes armatus Wesm., Ophion luteus L., Agrypon flaveolatum Grav., мухитахіни — Blondelia nigripes Fll., Compsilura concinnata Vg., Phorocera obscurus Fll. та інші — понад 120 видів.
Заходи захисту. Рано навесні, до розпускання бруньок, за наявності більш як 5 яєць на 1 м гілок — обробка овіцидами. Під час розпускання бруньок при чисельності, що перевищує 9 гусениць на 1 м гілок, або при пошкодженні більш як 10 % бруньок — обприскування біопрепаратами чи інсектицидами.