Плодова чохликова міль

Російська назва: 
Чехлоноска плодовая
Латинська назва: 
Coleophora hemerobiella
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує всі плодові культури. Відмічена на дубі.
Метелик з розмахом крил 12 – 14 мм, передні крила сріблястосірі з розпливчастими темними плямами; задні крила темнобурі з довгою бахромою. Яйце розміром 0,35 × 0,20 мм, лимонножовте. Гусениця завдовжки 10 – 12 мм, темнокоричнева. Чохлик гусениць першого року життя 8 – 10 мм завдовжки, дугоподібний, червонуватокоричневий, другого року життя — 13 мм, зі спірально загнутим кінцем, чорнобурий, сигароподібний.
Зимують гусениці молодших віків у дугоподібному чохлику на пагонах, прикріплюючись біля бруньок або в розгалуженнях гілок. Навесні, не залишаючи чохлика, гусениці прогризають отвори в набрякаючих бруньках і виїдають їх вміст. Після появи листя мінують його. У червні — липні гусениці переходять з листя на гілки, прикріплюються до них і проводять у діапаузі другу половину літа, осінь і зиму. Після другої зимівлі гусениці відновлюють живлення на листі й перебудовують чохлик, надаючи йому сигароподібної форми. У червні заляльковуються в чохлику. У липні вилітають метелики. Самки відкладають яйця на листя. Плодючість — 40 – 50 яєць. Через 9 – 11 діб відроджуються гусениці, які проникають у тканину листка і утворюють міну зірочкоподібної форми, де й знаходяться 20 – 25 діб. Після цього прогризають шкірочку листка по краях міни і, скріплюючи її павутинкою, роблять дугоподібний чохлик. У подальшому гусениці в чохликах вигризають на листі міни. Міна світлокоричнева, двобічна, частіше округлої форми, з отвором у центрі, без екскрементів. Восени переходять на першу зимівлю. Цикл розвитку дворічний. Найбільшої шкоди плодова чохликова міль завдає рано навесні, пошкоджуючи бруньки.
У ранньовесняний період плодовим культурам, особливо яблуні, завдає шкоди також чохлоноска чорноплямиста — ColeophoranigricellaSteph., яка розвивається подібно до плодової чохликової молі.
Чисельність чохлоносок знижують понад 40 ентомофагів: іхневмоніди — Pristomerus orbitalis Holmgr., P. vulnerator Pauz., Scambus annulatus Kiss., S. nigricans Thoms,; браконіди — Apanteles coleophorae Wilk., A. corvinus Reinh., A. elpis Nioxon., Bracon variator Nees., B. variegator Spin. та ін.
Заходи захисту. В період набрякання бруньок — обробка інсектицидами. Економічний поріг шкодочинності становить 3 – 5 % пошкоджених бруньок або одна міна на один листок. У літній період значна частина шкідника гине під час проведення обприскувань інсектицидами проти яблуневої плодожерки та інших шкідників.