Щетинистий бульбочковий довгоносик

Російська назва: 
Долгоносик серый щетинистый
Латинська назва: 
Sitona crinitus
 
 Поширений переважно в лісостеповій зоні, у меншій кількості — в степовій. Завдає шкоди однорічним і багаторічним бобовим культурам: гороху, квасолі, виці, чині, сочевиці, люпину, конюшині, люцерні, еспарцету, буркуну, диким бобовим рослинам.
Жук розміром 2,8 – 4,5 мм, надкрила в задній половині з довгими світлими щетинками. Очі нерівномірно опуклі. Передньоспинка з трьома світлими довгастими смужками. Яйце розміром 0,2 – 0,3 мм, спочатку жовтуватобіле, згодом чорніє. Личинка — 4 – 5 мм, Сподібно вигнута, білувата зі світлокоричневою головою, тіло вкрите довгими рудуватими волосками. Лялечка — 4,5 – 6 мм, блідожовтого кольору.
Зимують жуки в ґрунті, переважно на полях бобових рослин, де відбувалось їх живлення влітку та восени. У сівозмінах звичними місцями зимівлі є бобові трави. Жуки пробуджуються за температури повітря 3 – 4 °С, активізуються при 12 – 14 °С і при 13 – 17 °С починають літати. В період міграції вони заселяють сходи одно, дво і багаторічних рослин. Навесні залежно від метеорологічних умов період розмноження може тривати в межах 5 – 7 діб або продовжуватися до 20 діб (в умовах мінливої й сухої погоди з частими похолоданнями). Масовий виліт жуків розпочинається з другої половини квітня, максимальний — у середині травня і закінчується наприкінці цього місяця. Пошкоджувати листя багаторічних бобових рослин починають у перші теплі весняні дні. Спочатку жуки живляться мало, на молодих відростаючих листках з’являються окремі заглибини, вигризені з країв. У теплу сонячну погоду пошкодження стають масовими, жуки активно мігрують на сходи однорічних і багаторічних бобових рослин і відразу починають посилено живитися. Спостерігалися випадки повного знищення листків на сходах гороху, вики та інших бобових рослин. Відкладання яєць у лісостеповій зоні України починається тільки після додаткового живлення. Самки відкладають яйця на ґрунт або стебла, а також на листки, з яких вони після підсихання скочуються на ґрунт. У середньому ембріональний розвиток триває 7 – 8 діб. Масове відродження личинок спостерігається у травні — червні. Відсутність опадів у цей період призводить до значного зменшення чисельності личинок. Личинки живляться бульбочками. Для повного розвитку одна личинка з’їдає вміст 3 – 8 бульбочок залежно від їх розміру. Розвиток личинок відбувається впродовж 40 діб. Вони живляться переважно на горосі, кормових бобах, сочевиці, люпині тощо. Заляльковування починається у лісостеповій зоні в першій половині червня, в роки з холодною весною — в другій половині цього місяця. Основна маса лялечок знаходиться на глибині 10 – 12 см. Стадія лялечки триває 9 – 13 діб. Вихід жуків нового покоління спостерігається наприкінці другої — на початку третьої декад червня, у степовій зоні — наприкінці травня — у першій половині червня. Повний цикл розвитку завершується за 45 – 60 діб. Молоді жуки переселяються на рослини з соковитими зеленими органами і відразу починають живитися. Потім з гороху вони переходять на кормові боби, вику, сочевицю, люпин та інші зернобобові, а згодом — на багаторічні бобові трави — люцерну, еспарцет, конюшину, буркун тощо, де продовжують живлення до зимівлі.
Заходи захисту  такі самі, як і для смугастого бульбочкового довгоносика.