Трапляється повсюдно, пошкоджує м’яту та інші культури.

Жук розміром 7 – 10 мм, тіло широкоовальне, верхній бік матовозелений, нижній, крім широкої облямівки по краях черевця, — чорний; ноги, основа вусиків і краї черевця жовті, іноді весь нижній бік черевця жовтий. Яйце розміром 0,5 мм, овальне, світлозелене.

Личинка — 9 мм, трав’янистозеленого кольору, голова зелена з коричневим кінчиком, тіло довгастоеліпсоподібне, найширше в ділянці задньоспинки.

Лялечка — 8 – 10 мм, зеленого кольору, по боках тіла 30 – 35 шипоподібних виростів. Зимує жук серед сухої трави у лісосмугах, під деревами та кущами. Жуки пробуджуються наприкінці квітня — на початку травня, мігрують на кормові рослини і розпочинають живлення. Об’їдають листки з країв або виїдають у них отвори. Іноді пошкоджують молоді стебла й черешки листків. Після додаткового живлення спарюються і починають відкладання яєць. Плодючість — 150 – 200 шт. Яйця відкладають групами по 6 – 18 шт., кулястими купками на листки й стебла рослин, прикриваючи їх зверху плівкою. Тривалість яйцевідкладання — близько 20 діб. Ембріональний розвиток триває 4 – 7 діб. Перші личинки з’являються наприкінці травня, масово — у червні — липні, чотири рази линяють і розвиваються в п’яти віках. На рослинах живляться впродовж 20 – 30 діб, заселяють нижній бік листя, вигризають паренхіму, не торкаючись верхнього епідермісу, який згодом підсихає і розривається.

Личинка перед заляльковуванням прикріплюється кінчиком черевця до рослини, переважно до нижнього боку листка, і перетворюється на лялечку, яка залишається висіти вниз головою. Тривалість стадії лялечки — 6 – 9 діб. Жуки нового покоління з’являються наприкінці червня — у першій половині серпня, живляться впродовж 10 – 15 діб, після чого розселяються на зимівлю. Розвивається одна генерація за рік.

Чисельність щитоноски знижують її природні вороги: хижі клопи — Zicrona coerulla L., Piсromerus bidens L., яйця заражають хальциди — Tetracampe galerucae Fons., Teleopterus erxias Wen., Entedon ovulorum Rizd., Closterrocerus ovulorum Rtzb., личинок і лялечок — евлофіди і хальциди — Tetrastichus cassidarum Rtzb., T. bruzzonei Masi., T. rhosaceus Wek., Pediobius cassidae Erdцs., Brachymenia vitripennis Forst., мухатахіна — Dionaea forcipata Meig. та ін.

Заходи захистутакі самі, що й для м’ятного листоїда.