Сірий бруньковий довгоносик

Російська назва: 
Серый почковый долгоносик
Латинська назва: 
Sciaphobus squalidus
 
Численний у Поліссі і Лісостепу, в степовій зоні трапляється в стаціях з підвищеним зволоженням. Пошкоджує всі плодові, ягідні культури, виноград і лісові породи.
Жук завдовжки 5 – 7 мм, вкритий міднорожевими і сірими лусочками; надкрила яйцеподібні; головотрубка вкорочена, ноги й вусики жовтобурі, булава вусиків темна; очі великі; перетинчасті крила не розвинені. Жук не літає. Яйце розміром 0,8 мм, видовженоовальне; молочнобіле. Личинка — 5 – 6 мм, біла, зі світлобурою головою; на тілі ряди щетинок і шипиків; у личинок першого віку на черевному боці грудних сегментів три пари довгих щетинок, призначені для пересування в ґрунті. Лялечка завдовжки 5 – 6 мм, біла.
Зимують статевонезрілі жуки і личинки в ґрунті. Жуки виходять за середньодобової температури 10 °С на початку набрякання і розпускання бруньок. Піднімаються в крону дерев і живляться впродовж 20 – 30 діб тільки вдень. На ніч вони спускаються на землю і ховаються в різних укриттях. В середині травня, після запліднення, самки розпочинають відкладання яєць. Яйця відкладають групами по 10 – 40 штук під пригнутий край верхівки листка. Відкладання яєць триває 8 – 11 діб. Плодючість — 200 – 300 яєць. Відроджені через 12 – 16 діб личинки падають на землю і проникають у ґрунт на глибину до 40 – 60 см, де живляться дрібними корінчиками дерев, не завдаючи істотної шкоди.
Після перезимівлі личинки продовжують розвиток до кінця наступного літа і у серпні заляльковуються в колисочках на глибині 40 – 60 см. Жуки, що сформувалися у вересні, залишаються в земляних колисочках до весни. Одночасно з жуками зимують личинки першого року. Таким чином, розвиток сірого брунькового довгоносика триває два роки. Основної шкоди завдають жуки, живлячись бруньками, бутонами і листям. Бруньки з’їдають повністю або вигризають у них широкі отвори, в бутонах вигризають маточки й тичинки, листя об’їдають з країв.
Відкладені яйця сірого брунькового довгоносика заражають яйцеїди Poropoea difilippii Selv., P. stollwerckii Forst.; личинок — браконіди — Bracon variator Nees., Triaspis caudatus Nees. Значна кількість личинок гине під час їх проникнення в ґрунт від турунів, щипавок, павуків та інших хижих членистоногих.
Заходи захисту. При чисельності, яка перевищує 20 – 30 жуків на одне дерево, в період розпускання бруньок потрібно провести обприскування дерев інсектицидами.