Соснова совка

Російська назва: 
Сосновая совка
Латинська назва: 
Panolis flammea
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, кедр, рідше ялину, смереку, ялівець.
Метелик із розмахом крил 30 – 35 мм, передні крила від сіробурого до цегляночервоного забарвлення, з поперечними темнобурими з білою облямівкою смугами; кругла і ниркоподібна плями великі, білуваті; задні крила сіруватобурі зі світлою бахромою. Яйце півкулясте, діаметром 0,8 – 0,9 мм, свіжовідкладене — зеленуватожовте, пізніше — голубуватосіре. Гусениця завдовжки 30 – 40 мм, зелена з білими спиннобічними смугами, черевний бік зелений з білою смугою посередині; голова темнобура. Лялечка — 17 – 20 мм, червонуватокоричнева; кремастер з двома відростками й чотирма щетинками.
Зимує лялечка в павутинному коконі в лісовій підстилці й у верхньому шарі ґрунту на глибині 10 – 20 см. Літ починається рано навесні — з кінця березня — і триває до кінця травня. Метелики літають і спарюються вечорами й уночі в кронах дерев. Самки відкладають яйця, частіше на нижній бік хвоїнки, ланцюжком по 4 – 8, максимально — до 25 яєць. Плодючість — 300 яєць. Відроджені через 15 – 20 діб гусениці повністю або частково з’їдають оболонки яєць і деякий час знаходяться біля яйцекладки. Під час струшування гілок падають на ґрунт або повисають на павутинках. Насамперед гусениці об’їдають хвою травневих пагонів, часто обкільцьовують кору пагонів останніх двох років, що спричинює припинення росту. Нерідко гусениці вгризаються всередину пагона, що призводить до його в’янення і засихання. Гусениця старших віків поїдають стару хвою, об’їдаючи її до коротких недогризків. Якщо хвоя об’їдена до закладання бруньок, дерево може загинути. За 30 – 40 діб розвитку одна гусениця з’їдає 170 – 200 хвоїнок, або 5 – 7 г соснової хвої. Проходить 5 віків. Наприкінці червня, завершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, заляльковуються серед підстилки або в ґрунті і залишаються до весни наступного року. Генерація однорічна.
Чисельність соснової совки обмежують хижаки, паразити і хвороби. Гусеницями живляться шпаки, граки, галки. У лісовій підстилці лялечок поїдають лисиці, борсуки, миші. На шкіднику паразитує понад 70 видів їздців і мухтахін. Яйця заражають Trichogramma embriophagum Hart., Telenomus phalaenarus Nees., на гусеницях і лялечках паразитують їздцііхневмоніди — Campoletis erythropus Thoms., Hyposoter didimator Thumb., Micropletis descipens Prel., Aphanistes amatus Wesm., Barichneumon bilunulatus Gratz., Rictichneumon pachymerus Ratz., Cratichneumon ceruscator L., C. versator Thunb.; мухитахіни — Tachina fora L., Nemosturmia amoena Mg., Blepharigena trepida Mg., Emestis rudis Fall. та ін.
Масові спалахи припиняються внаслідок епізоотій, що спричинюються грибними, бактеріальними та вірусними хворобами.
Заходи захисту. Приваблення у лісонасадження і охорона комахоїдних птахів. Охорона і розселення лісових мурашок. При чисельності, що перевищує дві лялечки на 1 м2 проекції крони, — обприскування біопрепаратами або інсектицидами для пригнічення гусениць, що відроджуються.