У значній кількості трапляється на Поліссі та в Лісостепу України, поодинці — у Карпатах. Пошкоджує сосну звичайну, рідше — Веймутова.

Самка завдовжки 11 – 16 мм, самець — 10 – 13 мм; голова і груди чорні з жовтуватобілими рисочками; черевце сплющене, буруватожовте з чорними плямами посередині; ноги руді; крила прозорі. Яйце розміром 2,5 – 3,0 мм, човноподібне, жовтуватобіле. Личинка завдовжки 18 – 26 мм, з трьома парами чорних грудних ніг; черевні ноги відсутні; на кінці черевця тричленикові церки; забарвлення тіла оливковозелене з чотирма буруватими поздовжніми смугами; голова бурожовта. Лялечка — 12 – 16 мм, вільна, жовтуватобіла, блискуча.

Зимують діапаузуючі еонімфи й пронімфи у земляних колисочках на глибині 10 – 30 см. Наприкінці квітня — у травні пронімфи, що перезимували, линяють і перетво

рюються на лялечку. Через 11 – 12 діб виходять імаго. Масовий вихід збігається з початком пилування чоловічих суцвіть сосни звичайної і триває три — чотири тижні, до середини червня. Суха і тепла погода сприяє прискореному розвитку лялечок і дружному виходу імаго. Самка відкладає яйця по одному або по 2 – 4 на хвоїнки. Плодючість не постійна і коливається від 20 до 120, у середньому 30 – 50 яєць. Після того, як самки відкладуть половину яєць, вони можуть перелітати, що сприяє появі нових осередків. У соснового зірчастого пильщика спостерігається часткове партеногенетичне розмноження. Із незапліднених яєць відроджуються тільки самці, із запліднених — самки. Ембріональний розвиток триває 12 – 13 діб. Кожна личинка робить павутинну схованку у вигляді трубочки. На її розвиток потрібно 20 – 30 діб. За цей період несправжні гусениці проходять шість віків.

Живляться молодими хвоїнками. Досягнувши V – VI віків, личинки залишають павутинні гнізда і живляться відкрито, з’їдаючи стару хвою. Наприкінці червня — на початку липня личинки переходять у ґрунт, де роблять колисочку з щільними стінками і залишаються там у зігнутому стані. Частина личинок у вересні перетворюється на пронімф, які після перезимівлі, навесні, залялькуються і дадуть імаго. Решта еонімф (приблизно третина популяції) впадають у діапаузу від одного до трьох років. На голові у личинок (пронімф), що не впали у діапаузу, наприкінці вересня — у жовтні з’являються темні плями (місця майбутніх очей імаго), тіло поступово випрямляється. У личинок (еонімф), що діапаузують, плям на голові немає.

Масове заселення дерев призводить до засихання верхівок і окремих дерев сосни. Ослаблені дерева заселяються стовбуровими шкідниками. Найчастіше пильщикткач заселяє насадження сосни 7 – 30річного віку.

Здатність личинок соснового зірчастого пильщикаткача інкапсулювати відкладені всередину його тіла яйця паразитів знижує роль останніх у регуляції чисельності шкідника. Крім того, зірчастий пильщикткач стійкіший до хвороб порівняно з іншими видами пильщиків. Значна роль у пригніченні шкідника належить хижакам. Яйцями живляться сонечка, личинки золотоочок; личинок з’їдають лісові мурашки — Formica sp., туруни, птахи (зозуля, грак, ворона, дрізд, дятел, синиця, сиворакша, шпак, іволга); еонімф знищують лісові миші, землерийки, їжаки, личинки жуків коваликів — Athous niger L., A. subfuscus Mull., Selatosomus impressus F. та ін.

Види, близькі за особливостями розвитку і шкодочинністю, — червоноголовий пильщикткач — AcantholydaerythrocephalaL. і пильщикткач поодинокий — AcantholydahieroglyphicaChr.

Заходи захисту. Розселення мурашників та їх охорона. Приваблення і сприяння поселенню комахоїдних птахів у соснових насадженнях. При чисельності, що перевищує 5 пронімф на 1 м², у період появи личинок — обробка дерев інсектицидами.