Теплична білокрилка

Російська назва: 
Тепличная белокрылка
Латинська назва: 
Trialeurodes vaporariоrum
 
У закритому ґрунті поширена всюди і завдає значної шкоди огіркам, томатам, салату, селері, а також декоративним культурам. Як небезпечний шкідник відмічається на 27 видах рослин, а взагалі може пошкоджувати 200 видів рослин із 82 ботанічних родин.
Імаго 1 – 1,5 мм завдовжки, з 7члениковими вусиками, блідожовтого або блідокоричневого забарвлення, з довгастим тілом і двома парами вузьких борошнистобілих крил, облямованих волосками; на першій парі крил є дві поздовжні жилки, верхівка верхньої жилки з чотирма щетинками. Яйця до 0,24 мм завдовжки, зеленуватожовті, довгасті, з коротким стебельцем, розміщені купками у вигляді кільця по 10 – 20 шт. на нижньому боці молодих листків. Середня плодючість самок — 130 яєць. Тривалість ембріонального розвитку залежно від температури коливається від 7 до 13 діб. Личинки білуваті, пізніше блідожовті, безкрилі, з червоними очима, видовженоовальні, вкриті шипиками й восковими виділеннями у вигляді бахроми та двома нитками на кінці тіла. Личинки четвертого віку, або німфи, 0,8 мм завдовжки, плоскі, овальні, рухливі. Тривалість розвитку одного покоління білокрилки за оптимальних умов (температура повітря 21 – 23 °С, відносна вологість повітря 63 – 75 %) становить 23 – 25 діб. Упродовж року розвивається 10 – 12 і більше поколінь. Тривалість життя дорослої комахи безпосередньо залежить від виду кормової рослини. На баклажанах вона становить 35 діб, а на огірках, томатах і перці — відповідно 19, 14 і 4 доби.
Влітку теплична білокрилка мігрує з теплиць на прилеглі до них ділянки і розмножується на різних культурних рослинах та бур’янах.
Шкоди завдають личинки, німфи та імаго, живлячись соком рослин; при цьому вони виділяють липку солодку масу, на якій розмножуються сажкові гриби (Cladosporium sp.). Грибний наліт утруднює асиміляцію листками вуглекислого газу і призводить до загального пригнічення рослин. Пошкоджені листки скручуються і засихають.
Заходи захисту. Дезінсекція теплиць і рослинних решток наприкінці вегетаційного періоду. Знищення бур’янів у теплицях і на прилеглій до них території. Недопущення вирощування в овочевих теплицях декоративних і плодових культур, на яких може зимувати білокрилка. Застосування паразита енкарзії, хижака макролофуса та грибних біопрепаратів вертициліну і ашерсонії.