Трапляється повсюдно. Пошкоджує березу, тополю, осику, ясен, вербу, вільху, рідше — дуб, бук.

Самка завдовжки 30 – 40 мм; голова і груди бурочорні, вусики короткі, 14членикові, бурі; черевце циліндричне, жовте, з чорними першим і середнім сегментами; яйцеклад коротший від черевця; крила жовтуваті. Самець завдовжки 18 – 30 мм; тіло чорне, ноги чорні, з різко сплощеними гомілками. Личинка розміром 35 – 45 мм, жовтуватобіла, циліндрична, з трьома парами недорозвинених грудних ніг, з гострим шипиком на кінці тіла.

Зимують личинки першого і другого років життя. У травні — червні личинки, що завершили розвиток, заляльковуються в кінці личинкового ходу на різному віддаленні від поверхні дерева, найчастіше ближче до кори. Через 12 – 15 діб утворені жуки проточують хід до поверхні стовбура і крізь круглий льотний отвір виходять назовні. Літ розтягнутий і триває до вересня — жовтня. Додатково не живляться. Після спарювання самка за допомогою яйцекладу відкладає яйця в поверхневий шар деревини ослаблених дерев. Личинки старших віків найчастіше проточують уздовж стовбура круглі в поперечному перетині ходи, які бувають щільно забиті білуватим, зернистим буровим борошном. Генерація дворічна. Видами, близькими за особливостями розвитку і шкодочинністю, є: малий, або синій, рогохвіст — TremexmagusF. Трапляється в Лісостепу і Криму, пошкоджує березу, бук, граб, клен, грушу та інші листяні породи; дубова ксифідрія — XiphydrialongicollisGeoffr. Трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб, клен, березу, грушу та ін.; вільхова ксифідрія — X. camelusL. Трапляється в лісах Полісся і Карпат. Пошкоджує березу та вільху.

Значну роль у регуляції чисельності рогохвостів відіграють їздці з родини іхневмонід — Physsa persuasoria L., Rh. amoena Grav., Megarhyssa leucographa Schrnk., M. superba Schrnk., а також хальцид — Ibalia leucospoides Hech. (горіхотворка).

Рогохвостів у ходах знищують хижі клопи — Prostremma aeneicolle Stein., P. sanguineum Rossi, хижі жуки — Platylomalus complanatus Rz., Paromalus flavicornis Hbst., Platysoma frontale Pk. та інші, а також комахоїдні птахи, зокрема дятли. У роки з високою вологістю спостерігається загибель значної частини личинок і лялечок від хвороб.

Заходи захисту. Регулярне видалення відмираючих дерев і заміна їх молодими. Створення оптимальних умов для птахівдуплогніздовиків, насамперед дятлів. Боротьба з листогризучими шкідниками, що сприяють ослабленню дерев.