Велика злакова попелиця

Російська назва: 
Большая злаковая тля
Латинська назва: 
Sitobion avenae
 
 Поширена повсюдно. Масові розмноження частіше спостерігаються у степовій зоні та Криму.
Пошкоджує пшеницю, жито, овес, ячмінь, рис, а також дикорослі злаки.
Безкрилі засновниці розміром 2,5 – 3 мм, зеленуватого або жовтобурого кольору, з довгими ногами; вусики довші за тіло. Крилаті розселювачки мають червонуватобурі груди і зелене черевце.
Життєвий цикл однодомний. Зимують яйця на озимих культурних або дикорослих злаках. У квітні — травні виходять личинки самокзасновниць, які утворюють відкриті колонії на колоссі, рідше — на листках і стеблах. Крилаті особини з’являються починаючи з першого покоління і розселюються на ярі злаки. Розвивається в кількох поколіннях за вегетаційний період.
Заходи захисту  такі самі, як і проти звичайної злакової попелиці.