Вусач соняшниковий, або агапантія соняшникова

Російська назва: 
Усач подсолнечниковый
Латинська назва: 
Agapanthia dahli
Тип шкідника: 
 
 Поширений у Криму, степовій і лісостеповій зонах, у передгір’ях Карпат. Пошкоджує соняшник, інші айстрові, бур’яни: осот, будяк, реп’ях, полин гіркий.
Жук завдовжки 19 – 21 мм, густо вкритий рудуватожовтими волосками, що на передньоспинці утворюють три поздовжні смужки, а на надкрилах — плями. Яйце молочнобіле, матове, циліндричної форми, дещо звужене. Личинка розміром 20 – 27 мм, жовтобіла, безнога, вузька, ледь дугоподібно вигнута, з пучками волосків на грудних сегментах.
Самки відкладають яйця у середину стебла з нижнього боку черешків листя, вигризаючи шкірочку на відстані 20 – 60 см від поверхні ґрунту. При цьому утворюється округла площадка діаметром 5 – 8 мм, у середині якої знаходиться глибока щілина, в яку відкладається одне яйце. Плодючість самки — до 50 яєць. Личинка спочатку проробляє всередині стебла вузький хід донизу, в бік кореневої шийки. В міру росту личинки хід розширюється. Усередині підземної частини стебла, нижче рівня ґрунту, личинка зимує, попередньо закривши вгорі хід недогризками. Заляльковуються личинки навесні у стеблах на рівні ґрунту. Імаго літають із травня до липня, активні вдень, вигризають згори вниз вузькі поздовжні смужки в шкірочці стебла та біля черешків. Пошкодження стебел соняшнику личинками більш помітні в разі запізнілих термінів сівби. Іноді пошкоджені рослини зламуються вітром. Рослини соняшнику, заселені в ранньому віці, відстають у рості й нерідко гинуть до цвітіння.
Заходи захисту. Ранні строки сівби. Після збирання кошиків негайне зрізання стебел якнайближче до землі, вивезення бадилля з поля і використання його впродовж зими як паливо чи на технічні цілі. Систематичне знищення бур’янів.