Ячмінний мінер

Російська назва: 
Ячменный минёр
Латинська назва: 
Hydrellia griseola
Тип шкідника: 
 
Поширений повсюди в Україні та сусідніх державах у районах вирощування рису. Крім рису живиться ячменем, пшеницею, люцерною, цибулею, злаковими бур’янами.
Муха 2 – 3 мм завдовжки, попелястосіра або бурувата з бронзовим блиском. Крила довгі, прозорі, ноги довгі, сірі; вусики чорні, на останньому членику несуть зігнуту щетинку з п’ятьма волосками. Яйце видовженоовальне, біле або жовтувате. Личинки до 4 мм завдовжки, жовтобілі, напівпрозорі, з двома шипиками на кінці тіла. Пупарій близько 3 мм, жовтуватобурий, зберігає шипики.
Зимують мухи під рослинними рештками. Літ розпочинається наприкінці травня, масовий — у середині червня. Яйця відкладають на верхньому боці листя, переважно плаваючого, уздовж жилок, по одному або купками до 20 – 26 штук. Плодючість самки — до 100 яєць. Ембріональний розвиток триває 3 – 7 діб. Личинки проникають у середину листків, виїдають паренхіму, залишаючи тільки епідерміс, утворюючи майже рівні або хвилясті міни. Заляльковуються личинки у мінах листка, ця стадія триває близько 7 діб. У липні з’являються мухи другого покоління. Розвивається в двох поколіннях за рік. Дорослих шкідників знищують бабки, павуки, паразити з родини браконід.
Міновані листки в’януть, жовтіють, обпадають на воду. При масовій появі шкідника личинки пошкоджують і стебла. Все це спричинює затримку росту, пригнічення та загибель молодих рослин.
Заходи захисту. Захист рису від мінера утруднюється тим, що він пошкоджує різні культури. Дотримання оптимального рівня води у чеках для запобігання глибокому затопленню, яке сприяє розмноженню мінера. При масовому розмноженні мушки застосовують обприскування рису та інших злакових інсектицидами до закінчення їх кущіння. ЕПШ — 0,5 – 1,0 личинка на рослину під час сходів — кущіння рису.
 
У ячмінної мінуючої мухи є супутній вид — рисовий мінер, подібний до попереднього за зовнішнім виглядом і розвитком. Личинки блідозелені, на відміну від ячмінного мінера утворюють не вузьку міну, а пошкоджують паренхіму майже на всю ширину листка. З’являються пізніше за попередній вид, шкодочинність менша. Трапляється на мишії.
Заходи захисту такі самі, як і проти ячмінного мінера. ЕПШ — 1 личинка на рослину.