Озима муха

Російська назва: 
Муха озимая
Латинська назва: 
Leptohylemуa coarctata
 
 Поширена в Лісостепу, прилеглих районах Степу та в Поліссі. Пошкоджує озиму пшеницю, жито, з диких злаків — пирій.
Імаго розміром 8 – 10 мм, іржавосірого кольору. Ноги червоножовті з чорними лапками, тіло в чорних щетинках і волосинках.
Личинка третього віку завдовжки 7 – 11 мм, біла, майже циліндрична. Задній кінець тіла зрізаний навскісно, на ньому розміщені мембраноподібні лопаті, знизу — два двовершинні й два конічні м’ясисті вирости.
Пупарій жовтобурий, завдовжки до 7 мм.
Зимують повністю сформовані личинки в оболонках яєць, у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих культур.
Пройшовши три вікові стадії розвитку, личинка утворює в ґрунті на глибині 3 – 10 см пупарій і заляльковується. Виліт мух відбувається зазвичай упродовж червня. Після живлення на квітуючій рослинності нектаром і пилком мухи спаровуються і відкладають яйця у поверхневому шарі ґрунту на полях озимих культур.
Чисельність злакових мух знижують ендопаразити з родини Braconidae: Coelinidae nigra Nees. (усі види мух), Protodacnusa trisis Nees. (зеленоочка, шведська), Chorebus cyclops Nixon (шведські), Chasmodon apterus Nees. (шведські).
Заходи захисту  такі самі, як і проти пшеничної (чорної злакової) мухи.