Повним визнається таке товариство, всі учасники якого за­ймаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солі­дарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

 

Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Воно може здійснюватися або всіма учас­никами, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників товариства.

Якщо в установчому договорі визначаються декілька учасників, які наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.

Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства припи­няються повністю або частково з припиненням діяльності самого товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи скасу­вання доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи повнова­жень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою учасни­ків, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати витрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю понесені товариством витрати.

Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності това­риства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних товариств), які мають однорідну з повним товариством ціль діяльності.

У разі порушення цих правил учасники повного товариства зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні товариству своїми ді­ями.

 

Передача учасником повного товариства своєї частки (її части­ни) іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників.

З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється од­ночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину своєї частки.

При реорганізації юридичної особи, учасника повного товариства, або смерті громадянина, учасника повного товариства, право­наступник (спадкоємець) має переважне право вступу до товариства за згодою решти учасників.

Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги учасника перед повним товариством, а також за борги товариства перед третіми особами, що виникли за час діяльності товариства.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до повного товариства або відмови товариства у прийнятті право­
наступника (спадкоємця) йому виплачують вартість частки, що
належить реорганізованій юридичній особі (спадкоємцю), розмір
якої визначається на день реорганізації (смерті) учасника. В цих
випадках відповідно зменшується розмір майна товариства, вказаний в установчому договорі.

 

Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніше як за три місяці.

Вихід із товариства, що було створено на визначений строк, до­пускається лише при наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців.

Якщо при виході учасника з повного товариства зберігається товариство, учаснику сплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частина при­бутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане учасникам товариства тільки для користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві по його власних зобов'язаннях не допускається.

 

При недостатності майна учасника для покриття боргів по зобов'язаннях кредитори можуть вимагати у встановленому порядку ліквідації товариства або виділення долі учасника-боржника.

Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити частку учасника-боржника в грошовій або натуральній формі відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника з товариства.

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявною майна не вистачає для сплачування всіх боргів, за товариство у не достатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства У країн може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, чи виникли вони після або до його вступу до товариства.