Зернові культури є однією з найбільших і найважливіших груп сільськогосподарських культур, які за площею займають близько половини орних земель України. Проте, отримання високих і якісних врожаїв цих культур залежить від застосування оптимальних систем захисту рослин від шкідливих організмів. І першим найважливішим етапом цього процесу є протруєння насіння.

Останнім часом спостерігається погіршення фітосанітарного стану посівів в результаті порушення сівозмін, неправильного вибору попередників, погіршення якості обробітку ґрунту та недотримань схем захисту. Крім того, в останні десятиріччя відбулись суттєві зміни клімату, що в комплексі з трансформаціями в агроценозах призвели до значного переформатування фітопатогогенних та ентомологічних комплексів зернових культур.

На сьогодні значної шкоди посівам пшениці озимої та ячменю завдають збудники гельмінтоспоріозної і фузаріозної кореневих гнилей, альтернаріозу, твердої і летючої сажок, снігової плісняви, плямистості. Тому підготовці посівного матеріалу необхідно приділяти особливу увагу. В зв’язку з цим постійний пошук комбінацій діючих речовин, що дозволили б надійно контролювати ситуацію в посівах зернових культур на почату вегетації є абсолютно виправданим. В «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» є широкий асортимент протруйників насіння для зернових колосових культур. Серед них є препарати з системною або контактно-системною дією, які містять одну або кілька діючих речовини. Протруйники, до складу яких входять активні інгредієнти з різних хімічних груп є найбільш перспективними, оскільки дають змогу захистити насіння від ширшого спектру збудників хвороб.

Саме до цієї групи належить протруйник Венцедор,ТН, який містить дві діючі речовини: тирам (400 г/л) та тебуконазол (25 г/л). Тирам належить до контактних діючих речовин. Він є фунгіцидом захисної дії, який не проникає в насіння, пригнічує проростання спор або ріст екзогенного міцелію. Активна речовина – тетраметилтіурам дисульфат – транслокується в клітини патогена, інгібує активність ферментів, що містять атоми міді або сульфогідрильні групи. Препарати на основі тираму використовують для обробки насіння проти збудників кореневих гнилей, пліснявіння, а також інших хвороб, збудники яких містяться на поверхні насіння.

Тебуконазол є представником азолів - інгібіторів біосинтезу стеринів, які відповідають за міцність клітинних мембран. Азоли не пригнічують проростання спор, проте інгібують подальше подовження ростових трубок, диференціацію клітин і ріст ендогенного міцелію. Хімічна стабільність забезпечує тривалий період захисної дії. Добра розчинність у воді дає змогу їм транслокуватись рослиною з коренів у надземні частини. Тебуконазол при протруєнні насіння ефективно діє на сажкові гриби, пліснявіння насіння.

З метою визначення впливу протруйника Венцедор,ТН на рівень залишкової інфекції грибної етіології, енергію та схожість насіння пшениці озимої та ячменю ярого в Інституті захисту рослин НААН проведено лабораторний дослід. Метод вологої камери обрано тому, що він дозволяє в динаміці простежити не тільки за посівними якостями насіння, а й за тим як протягом експерименту змінюється інфікованість зерна. В дослідженнях використано насіння пшениці озимої сорту Колос Миронівщини та ячменю ярого - Квенч. Насіння закладали у чашки Петрі з двома шарами фільтрувального паперу та однаковою кількістю води. Схема досліду мала наступні варіанти: контроль (без протруєння); Венцедор,ТН (1,0 л/т); Венцедор,ТН (1,2 л/т); Командор Екстра, ТН (0,5 л/т); Венцедор, ТН (1,0 л/т) + Командор Екстра, ТН (0,5 л/т); Венцедор, ТН (1,2 л/т) + Командор Екстра, ТН (0,5 л/т). Для кожного варіанту використано 100 зерен. Повторність чотириразова. Енергію проростання фіксували на 4-й день, лабораторну схожість згідно ДСТУ 4138-2002 на 7-й (для ячменю) та 8-й (для пшениці).

Встановлено, що у варіанті де насіння пшениці протруювали препаратом Венцедор,ТН з нормою витрати 1,0 л/т енергія та схожість суттєво не відрізнялись від контролю (рис. 1, 2, 3) . Варіант, де норма витрати становила 1,2 л/т був відчутно кращим за цими показниками. Він істотно відрізнявся, як від контролю, так і від варіанту з меншою нормою витрати. Потрібно зазначити, що насіння пшениці мало високий рівень загальної інфікованості грибами (59,5%). При цьому обидва варіанти дозволяли знизити цей рівень у 7-8 разів.

Протруювання насіння ячменю ярого в обох варіантах дозволило значно вплинути на енергію проростання (рис. 4, 5, 6). Схожість насіння у варіанті з максимальною рекомендованою нормою витрати була суттєво вищою, ніж у контролі та іншому варіанті. Дослідження проведено на фоні високої природної інфікованості зерна – 99%. Встановлено, що в переважній більшості випадків зерна контаміновані грибом Bipolaris sorokiniana. Значно рідше зустрічались гриби роду Alternaria. У варіантах з протруйником показник інфікованості знизився на 61,2 – 66,7 %.

Таким чином, в результаті проведення лабораторного досліду встановлено, що протруювання насіння пшениці озимої та ячменю ярого препаратом Венцедор,ТН з нормами витрати 1,0 -1,2 л/т дозволяє суттєво знизити рівень загальної інфікованості зерна, що дає можливість в польових умовах захищати насіння на ранніх етапах росту й розвитку рослин. Крім того дослідженнями в польових умовах в різних ґрунтових відмінах підтверджена висока захисна спроможність препарату Венцедор,ТН з нормами витрати 1,0 -1,2 л/т проти сажкових хвороб та кореневих гнилей.

У недалекому минулому в практиці протруєння насіння використовували лише фунгіцидні препарати. Проте значне зростання шкідливості ґрунтових та наземних шкідників на ранніх етапах органогенезу рослин сільськогосподарських культур змусило аграріїв все частіше застосовувати інсектицидне протруєння насіння. Особливо це стало актуальним у вирішенні проблем із захистом рослин при використанні No-Till технологій.

В осінній період посівам зернових культур шкодять злакові мухи (Mayetiola destructor Say., Phorbia securis Tiens., Oscinella L.), цикадки (Macrosteles laevis Rib., Psammotettix striatus L., Laodelphax striatella Fall.), попелиці (Schizaphis graminum Rond., Sitobion avenae F., Brachycolиs noxius Mordv., Rhopalosiphum padi L.), хлібний турун (Zabrus tenebrioides Goeze). Крім того, слід пам'ятати, що деякі шкідники можуть бути переносниками вірусних захворювань, а також при пошкодженні рослин посилюється розвиток хвороб.

З метою визначення впливу інсектицидного протруйника Командор^® Екстра (імідаклоприд, 600 г/л) на рівень пошкодження посівів зернових культур шкідниками, енергію та схожість насіння проведено польові та лабораторні дослідження.

В результаті обробки насіння озимої пшениці сорту Мирич (Київська область, Кагарлицький р-н) встановлено, що на варіанті із застосуванням препарату з нормою витрати 0,6 л/т відмічено лише 1,5 % заселення рослин злаковими мухами, що було в 6 разів нижчим, ніж на контролі. При проведенні обліків на 14-й день після появи сходів культури заселеність рослин на контролі злаковими попелицями становила в середньому 57,8 екз./м². При цьому на варіанті із протруювачем чисельність злакових попелиць знизилась на 96,9 %.

Застосування інсектициду Командор Екстра, ТН для протруювання насіння ярого ячменю сорту Себастьян (Хмельницька обл., Деражнянський р-н.) в виробничих умовах забезпечувало істотне зниження заселеності та пошкодженості рослин культури шкідниками. Ефективність препарату за норми 0,6 л/т на 14-й день після появи сходів становила проти злакових попелиць - 98,6 %, цикадок - 87,5 % та личинок злакових мух - 85,6 %.

У лабораторних умовах також проводився дослід із використанням препаратів Венцедор, ТН та Командор Екстра, ТН для протруєння насіння пшениці озимої та ячменю ярого. Досліджувався вплив поєднання інсектицидних та фунгіцидних протруювачів на посівні якості насіння (енергія проростання, схожість).

За результатами одержаних експериментальних даних встановлено, що при сумісному застосуванні зазначених препаратів спостерігалось істотне підвищення сили росту та схожості порівняно з використанням препаратів поодинці. Максимальні значення енергії проростання та схожості відмічені на варіанті із застосуванням протруєння насіння сумішшю Венцедор, ТН 1,2 л/т та Командор Екстра, ТН 0,5 л/т. Він суттєво відрізнявся від контролю та характеризувався проростками із покращеними біометричними показниками.

При протруєнні насіння ячменю ярого відмічено істотний вплив поєднання двох препаратів на енергію проростання та схожість. При цьому найвищий показник схожості спостерігався на варіанті із застосуванням комбінації Венцедор, ТН 1,2 л/т + Командор Екстра, 0,5 л/т. Крім покращення посівних показників насіння також спостерігалось посилення росту кореневої системи паростків культури, що свідчить про синергетичну стимулюючу дію зазначеного поєднання препаратів. Також, лабораторними дослідженнями доведено, що сумісне використання протруйників Венцедор, ТН та Камандор Екстра, ТН не знижує фунгіцидної активності.

В результаті проведення лабораторного та ряду польових дослідів встановлено, що протруювання насіння зернових культур препаратами Венцедор,ТН і Командор Екстра, ТН дозволяє істотно знизити рівень загальної інфікованості і заселеності посівів шкідниками, і справляє додатковий синергетичний ефект комбінованого поєднання препаратів з суттєвим підвищенням енергії проростання, схожості насіння і посиленням росту кореневої системи. Тобто стає оптимальним і надійним дуетом, який захищає сходи зернових культур від широкого спектру хвороб та шкідників, а також справляє потужний стимулюючий ефект на рослину.

С.В. Ретьман

доктор с.-г. наук, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії фітопатології Інституту захисту рослин НААН України

Т.М. Кислих

кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник лабораторії фітопатології Інституту захисту рослин НААН України

Н.Г. Базикіна,

молодший науковий співробітник лабораторії фітопатології

Інституту захисту рослин НААН України

С.В. Кнечунас

кандидат с.-г. наук, керівник агрономічного

відділу ТОВ "Альфа Хімгруп"