Завдяки позакореневому підживленню препаратом Гумісол-прима у ТОВ «Валена» отримують високий врожай озимої пшениці навіть після таких несприятливих попередників, як кукурудза та соняшник.
Кон’юнктура ринку, зокрема різке зростання прибутковості соняшнику та кукурудзи, а також складне матеріальне становище більшої частини сільськогосподарських виробників у поєднанні з фінансово-економічною кризою спонукають аграріїв відводити під ці культури більшу частину площі у сівозміні. Як відомо, посів озимої пшениці після цих попередників не бажаний. Що робити у такій ситуації, коли господарству конче потрібно заробити кошти і водночас не втратити показники врожайності озимої пшениці? Корисним досвідом ділиться директор з виробництва ТОВ «Валена», що у Запорізькій області, Володимир Іванович Козиряцький.
- Маючи в обробітку 2 тис. га орендної землі, сіємо соняшник, кукурудзу, озимі пшеницю та ячмінь, пробували й ріпак, але на жаль, не вийшло: восени вологи не було, погано зійшов, то ж довелося передискувати. Є у нас і ярий ячмінь, а також горох. Приблизно 10% площі відводимо під пар.
- Яку врожайність отримуєте?
- Урожайність кукурудзи у середньому у нас виходить 54 ц/га, горох буває дає і по 45 ц/га, залежно від року, ярого ячменя молотимо по 38 ц/га, а озимого – 52 ц/га. Озима пшениця дає нам до 60 ц/га. Нещодавно почали її молотити. Щоправда, двотижневі дощі трохи пригальмували цей процес, але, на мою думку, маємо зібрати щонайменше по 50 ц/га.
- Завдяки яким нюансам технології вам вдається отримувати такі врожаї?
- Важка економічна ситуація, звичайно, змушує мобілізуватися і шукати оптимальні шляхи підвищення продуктивності культур, що ми вирощуємо. Вважаю, що фундаментом доброго врожаю за нинішніх умов є, по-перше, впровадження високопродуктивних сортів. Ми віддаємо перевагу вітчизняній селекції, оскільки вважаємо, що не має сенсу переплачувати кошти, якщо вітчизняні сорти і гібриди дають змогу отримати високу якість і врожай. Дуже важливий момент, на якому я б хотів особливо наголосити, – це живлення. Сівозміна нашого господарства побудована таким чином, що ми сіємо озиму пшеницю після пару, гороху, соняшнику та кукурудзи. Щодо пару і гороху, звичайно, все зрозуміло, чого не скажеш про соняшник і кукурудзу. Всі знають, що це не найкращі попередники для озимини. Тож аби нівелювати їх негативний вплив, отримати високий і якісний врожай, ми застосовуємо мінеральні добрива у поєднанні з добривами Гумісол. Проте починати все треба з обробки насіння. Посівний матеріал обробляємо препаратом Гумісол-прима 01 Зернові (це добриво, стимульоване мікроелементами) разом із фунгіцидно-інсектицидною групою. До речі, кількість протруйника завдяки Гумісолу можна зменшувати на 30%. Завдяки передпосівній обробці насіння нам вдається збільшити енергію проростання, отримати дружні сходи. Відповідно, рослини входять у зиму міцними і добре перезимовують. Навесні по мерзлоталому ґрунту вносимо селітру по 100-150 кг/га. Наступним етапом є позакореневе підживлення. В фазу кущіння озимої пшениці при температурі не нижче +10-12 °С вносимо добриво Гумісол-прима 01 Зернові із розрахунку 1.5 л/га з фунгіцидом і гербіцидом, хоча виробник рекомендує 1 л/га. Така обробка відразу позначається на листовому апараті рослини, він добре і потужно розвивається, сприяючи правильному формуванню колоса. Другу обробку виконуємо у фазі виходу у трубку Гумісолом-прима 01 Зернові і сечовиною, аби пшениця накопичила якомога більше поживних речовин, що впливатимуть на її урожайність та якість зерна, зокрема, більший вміст білку та клейковини. Застосовуючи ці добрива вже не один рік, я дійшов висновку, що вони насправді сприяють швидкому старту рослини, посіви добре вкорінюються, відповідно у них з’являється більше сил для виживання в умовах недостатнього зволоження, адже вони мають змогу дістати вологу з глибших шарів ґрунту і з легкістю засвоїти всі поживні речовини. Пробували ми у господарстві підживлювати і чотири рази. Спочатку по мерзлоталому ґрунту вносили 100 кг селітри розкидачем, вдруге – по кущінню вносили Гумісол з сечовиною 4-5 кг разом із гербіцидом і фунгіцидом в фазу кущіння пшениці, втретє – у фазу виходу в трубку – Гумісол-прима з мікроелементами і сечовиною 4-6 кг. Четвертий раз через 10 днів після виходу у трубку таким само вмістом. Пробуємо різні варіанти. Нам цікаво, ми бачимо реальні результати впливу цих гумінових добрив, зокрема, на озиму пшеницю.
- Ви рахували економічну ефективність внесення цих добрив?
- Звичайно, рахували. Без цього і не починали б. Найважливіше, у нас немає різниці у надземній частині озимої пшениці, посіяної по пару, і після соняшнику та кукурудзи. Тобто і віддача підживленого гектара зростає на 10-15%. До того ж, як я зауважував, збільшується якість зерна за рахунок високого відсотка вмісту білку та клейковини. Ціна на ці добрива нас цілком влаштовує, вона конкурентна і прийнятна. А якщо взяти до уваги, що при використанні добрив Гумісол можна знизити кількість мінеральних добрив і менше обробляти засобами захисту рослин, отримати більшу врожайність та вищу якість зерна, то економія стає доволі відчутною. Хочу згадати також про сприятливі умови для розрахунку, які нам запропонували в ТОВ «Агрофірма «Гермес». Ми маємо можливість сплачувати за отриману продукцію пізніше, після збирання врожаю. Так співпрацюємо вже впродовж семи років, ми це цінуємо і вдячні компанії за довіру. Радимо і нашим колегам-аграріям спробувати добрива Гумісола на своїх полях.
Журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2015
http://www.humi-plus.com/ua/statt/dobriva_gumsol_-_nadjna_pdtrimka_ozimo_pshenicz/
