На листках з'являються спочатку дрібні (1-3 мм у діаметрі), округлі, сіруваті плями з широкою пурпуровою облямівкою. Вони часто зливаються, і уражена тканина може випадати.

На черешках утворюються плями у вигляді дрібних виразок, які зливаються, а на стеблах — глибокі виразки, оточені широкою пурпуровою облямівкою. Уражена частина вкривається побурілою корковою тканиною, яка розтріскується. Таке суцільне пробковіння часто буває на верхівках однорічних пагонів та плодоносних гілок, що призводить до їх відмирання. Узимку уражена тканина сіріє, тому таке ураження називають «сіра кора».

У вологу погоду на уражених частинах рослин утворюється спороношення патогена з виділенням жовтої слизуватої спорової маси.

Збудник хвороби — сумчастий гриб Elsinoe veneta Jenkins, порядку Myriangiales, але частіше він розвиває конідіальну стадію, тому його відносять до незавершених і називають Sphaceloma necator Jenk. (Gloeosporium venetum Speg.) порядку Melanconiales.

Конідіальна стадія утворюється під епідермісом у вигляді пухких лож із короткими, рідко посадженими конідієносцями, які розміщуються на стромі (сплетіння гіф). Конідії дрібні, 5-8х 2-3 мкм, одноклітинні, безбарвні, еліптичні. Сумчасту стадію на опалому листі виявляють рідко. Вона складається із строматичного плодового тіла, яке до краю потовщене й має потовщені забарвлені клітини у вигляді щитка.

Зимує патоген грибницею на уражених частинах рослин, а навесні утворює конідіальне спороношення, яке проростає тільки у краплинній волозі протягом 3-12 год при температурі 3-З1°С (оптимум 20°С).

Інкубаційний період хвороби триває 7 діб. Збудник поширюється у межах насаджень на невеликі відстані. На нові заносяться із посадковим матеріалом. Хвороба викликає відмирання верхівок пагонів і плодових грон перед достиганням ягід. Спостерігається їх муміфікація. Уражене листя передчасно опадає, що знижує продуктивність малини.

Відносно стійкими до антракнозу вважають сорти малини Скромницю, Супутницю та ін.

Проти хвороби важливі створення і впровадження стійких сортів у районах з достатньою вологістю. Висаджування тільки здорового матеріалу із здорових насаджень. Обрізування і знищення уражених одно-та дворічних пагонів, а при незначному ураженні — обрізування верхівок. Не можна допускати надмірного загущення насаджень. Восени проводять обрізування уражених частин рослин, видалення і спалювання їх, грунт у міжряддях переорюють, а в кущах перекопують.

У ранньовесняний період до розпукування бруньок — обприскування рослин і грунту вапняно-сірчаним відваром (1 частина на 140 частин води). Норма витрати рідини — 1000-1500 л/га.

Під час вегетації рослин — 3-разова обробка фунгіцидами. Поблизу насаджень малини — знищення ожини, оскільки вона уражується тим самим збудником й може бути джерелом резервації інфекції хвороби.