Захворювання виявляють здебільшого в середині літа на листках, стеблах і бобах у вигляді бурих плям двох типів: великих, концентрованих, без обідка і округлих або дещо видовжених, з темно-червоним обідком. У центрі плям з'являються крапкоподібні, чорні пікніди.

Збудниками аскохітозу є незавершені гриби порядку Sphaeropsidales: першого Ascochyta boltshauseri Sacc, а другого — Ascochyta spragueii Meln. У першого пікніди розсіяні або скучені, від жовтуватих до темно-бурих, кулясті або лінзоподібні, 200-250 мкм у діаметрі, з округлим порусом до 20-25 мкм у діаметрі, оточені дрібними темними клітинами. Пікноспори циліндричні або видовжено-еліптичні, прямі чи зігнуті, іноді перетягнуті, 12-25 х 3,5-7 мкм. У другого пікніди червоно- або світло-бурі, кулясті, приплюснуті, 95-270 х 110 мкм з порусом. Пікноспори видовжено-еліптичні, прямі або зігнуті, 14-30,4 х 3,8-7,9 мкм.

Зимують гриби у вигляді грибниці й пікнід з пікноспорами на рештках рослин. Нерідко їх грибниця може знаходитись в зерні. Хвороба буває причиною значного недобору урожаю зеленої маси і зерна. Уражене зерно щупле і має низьку схожість.