Виявляють майже скрізь, де вирощують тютюн і махорку, але частіше в районах з достатнім зволоженням. Хвороба в основному проявляється на листках, іноді на насіннєвих коробочках. На розсаді (кінчики чи краї листків) з'являються маслянисті, мокнучі плями. Вдень вони підсихають і набувають бурого або майже чорного забарвлення. Пізніше плями стають округлими, хлоротичними, до 1 см у діаметрі, інколи 2-3 см і більше. Уражені місця листків відмирають. На черешках утворюються світло-коричневі вдавлені плями.

У полі бактеріальна рябуха проявляється невеликими, блискучими, мокнучими плямами, які оточені жовто-зеленою облямівкою. Згодом уражена тканина листка відмирає, плями стають світло-коричневими або бурими, і в їхньому центрі з'являється випукла коростинка. У суху погоду плями підсихають і з вітром легко випадають, у вологу — збільшуються, зливаються й утворюють суцільні ураження. На насіннєвих коробочках утворюються невеликі вдавлені плями.

Захворювання викликають бактерії Pseudomonas syringae pv. tabaci (Dowson) Young et at. Вони мають 3-6 полярних джгутиків, спор і капсул не утворюють. За несприятливих умов розвитку бактерії втрачають джгутики, підсихають і можуть зберігатися на рештках рослин досить довго (іноді до трьох років). При перегниванні рослинних решток бактерії гинуть, а зберігаються на насінні.

Отже, джерелом інфекції можуть бути уражені рештки рослин й насіння. Іноді бактерії можуть зберігатись на парниковому інвента і, куди потрапляють із тютюновим пилом, особливо коли інвентарем зберігається у сушильних приміщеннях.

Бактеріальна рябуха — дуже шкідливе захворювання, яке спричинює великий недобір урожаю і різке погіршення якості тютюнової сировини.

Відносно менше уражуються сорти тютюну Крупнолистний 9, а махорки — Високоросла зелена 317 і Малопасинковий пехлець 4.