Бактеріальний рак

Російська назва: 
_
Вражує культури: 
Плодові кісточкові
Тип збудника: 
Бактерія
Збудник: 
Pseudomonas syringae pv. syringae (van Hall) Young et al., Pseudomonas cerasus Griff.
Хвороба дуже поширена в Україні. Спостерігається на абрикосі, персику та сливі. Уражуються всі надземні органи рослин. На стовбурах і гілках хвороба проявляється у вигляді багаторічних ракових виразок та відмирання кори, що спричинює засихання окремих гілок і загибель всієї рослини. Як правило, початкове ураження виявляють у місцях пошкоджень. Під корою у лубі утворюється спочатку невелике побуріння, яке посилює виділення камеді, що супроводжується здуттям кори. Згодом під напором камеді кора тріскається й утворюється виразка, що розширюється уздовж довгої осі. Виділення камеді з виразок посилюється.
У місцях утворення виразок луб'яні тканини руйнуються до деревини, внаслідок чого виникають пустоти. Дослідження А.К.Василькової (1964) свідчать, що виразки збільшуються в осінньо-зимовий і весняний періоди. Влітку завдяки камбію сусідніх, не уражених збудником хвороби частин лубу, навколо рани формуються валикоподібні новоутворення і краї рани рубцюються. У цих новоутвореннях створюється провідний рукав, за допомогою якого рослина підтримує своє існування.
Під впливом збудника хвороби новоутворення руйнуються, а кора в цих місцях окільцьовується. Гинуть гілки і навіть все дерево. Інколи рани утворюються з одного боку гілок, тоді крона розвивається однобічно.
Деколи бактеріальний рак зумовлює швидше відмирання кори без утворення виразок. Кора просочується камеддю або водою, буріє і тхне як прокислий гіркий мигдаль. Потім чорніє й відмирає. Це пояснюється токсичною дією збудників хвороби на кору.
На бактеріальний рак можуть хворіти й основні корені. Хвороба проявляється, як і на гілках. На уражених деревах листя втрачає тургор, засихає і довго лишається висіти на гілках.
Влітку після рясних дощів бактеріальний рак може проявлятися на листках у вигляді опіку. Краї листкових пластинок буріють і скручуються вздовж головної жилки доверху. Іноді спостерігається дрібнолистість, а також хлоротичність або плямистість листків — утворюються малиново-червоні спочатку маслянисті, що просвічуються, а згодом буріючі, округлі або що розтріскуються по жилках плями.
Бактеріальний рак часто спричинює відмирання бруньок, які навесні чорніють і вкриваються блискучою кіркою ексудату. Інколи на уражених бруньках утворюється вдавлена виразка і виділяється камедь.
На відміну від приморозкових пошкоджень, бруньки, уражені збудником бактеріального раку, швидко не обсипаються, а тримаються протягом літа.
На вишні, інколи інших породах бактеріальний рак викликає побуріння квіток, які разом з молодими листками і пагонами засихають і довго не обсипаються. Зовні таке ураження нагадує моніліальний опік. Але при цьому ніякого спороношення не спостерігається.
Плоди, як правило, не уражуються. Проте інколи на них утворюються водянисті плями, найчастіше біля плодоніжки. Згодом вони буріють чи чорніють, вдавлюються.
Збудниками бактеріального раку кісточкових порід, як правило, є бактерії Pseudomonas syringae pv. syringae (van Hall) Young et al. і Pseudomonas cerasus Griff. За багатьма культуральними й біохімічними показниками вони наближені але, як доведено К.І.Бельтюковою і її співробітниками (1966), дещо відрізняються за серологічними показниками (реакція насичення, преципітації у гелі та імуноелектрофорез). На середовищі Георгі і Пое в ультрафіолетовому світлі Ps. cerasus світяться блакитно-стальним кольором.
Бактерії обох видів не мають вузької спеціалізації, але виділяють штами з більшою вірулентністю для одних рослин і меншою — для інших. Так, у дослідах А.К.Василькової штам 47 Ps. syringae pv. syringae, ізольований з черешні, однаково сильно уражував і черешню, і персик, і томат, менше — абрикоса та сливу. Штами бактерії P.syringae pv. syringae виділені з вишні, були слабовірулентними для томату і сливи.
У рослину бактерії проникають в місцях пошкоджень комахами (особливо короїдами), через сочевички, бруньки та в місцях прикріплення листків після обпадання. Поширюються бактерії дощем, вітром, садовим інвентарем і садівним матеріалом.
Місцем резервації патогенів є старі уражені кісточкові сади. У молодих насадженнях бактерії розвиваються швидко, викликаючи загибель дерев за 1-3 роки, а в старих хвороба набуває хронічної форми. Урожай при цьому знижується більш як на 50%.
Для запобігання розвитку хвороби рекомендується висаджування кісточкових порід якомога далі від старих насаджень, використовуючи лише здоровий садівний матеріал.
При появі перших ознак хвороби на молодих деревах обрізують уражені частини рослин, захоплюючи здорові частини на 8-10 см нижче ураженого місця. Оброблені ділянки заробляють карболінеумом у суміші з вапном або крейдою (співвідношення 1:1).
При ураженні штамба або кореневої шийки рослини знищують. У місцях викорчовування дерев у грунт вносять хлорне вапно з розрахунку 10 г/м2 й швидко перекопують.
Викорчовування сухих дерев, видалення сухих гілок та інші відповідні заходи. Під час видалення уражень садовииінструмент обов'язково дезинфікують 5%-м розчином формаліну. Систематичне знищення короїдів.
При значному поширенні бактеріального раку — ремонт садів стійкими сортами кісточкових порід.