Досить поширене захворювання, яке характеризується утворенням пухлин на кореневій шийці і стовбурі, особливо у місці з'єднання підщепи з прищепою. Пухлини спочатку м'які, білі, згодом твердішають і темнішають. Розмір пухлин різний — від маленької горошини до 10-15 см у діаметрі. Частіше захворювання виникає на понижених місцях і важких заплавних грунтах.

Його викликають бактерії Agrobacterium tumefaciens Conn, які проникають через різні поранення лози і зумовлюють посилений поділ клітин рослини-живителя. Нарости утворюються під корою, швидко розростаються, охоплюючи сусідні ділянки тканини. Сильний розвиток захворювання спостерігають на кущах, які були погано вкриті на зиму і після суворих зим.

Джерелом інфекції вважають старі частинки пухлин, які потрапляють у грунт, а також хворі частини рослин, що зберігаються на кущах. Найбільшої шкоди хвороба завдає молодим рослинам у розсадниках. Вони мають пригнічений вигляд, відстають у рості, припиняють плодоношення й швидко гинуть.

Не можна заготовляти лозу для насаджень з рослин, уражених бактеріальним раком. Рекомендується закладання розсадників на ділянках з легкими грунтами або де культури, які там росли, не хворіли на це захворювання.

Виявлені у шкілці уражені рослини видаляють, спалюють, а здорові зовні саджанці дезинфікують. Для цього їх занурюють на 1-2 хв у 2%-ну суспензію ТМТД 80%-го з.п., а потім промивають водою.

У плодоносячих виноградниках рано навесні проводять обрізування хворих кущів. Дуже уражені кущі обрізують на «чорну головку». При видаленні хворого пагона видаляють пухлину, захоплюючи 8-10 см здорової деревини нижче ураження. Місця зрізу змащують 10-15%-м нанфтенатом міді, 5%-м розчином арсенату натрію, 2%-м розчином ДНОКу або 5%-м розчином мідного купоросу.

Зрізані уражені частини кущів спалюють, а інструмент дезинфікують 5%-м розчином формаліну.