Уражені рослини відстають у рості, їхні листки стають хлоротичними і в'януть, внаслідок чого хворобу іноді називають в'яненням, або вілтом.

На поперечному розрізі уражених коренів і стебел видно побуріння судинних пучків у вигляді кільця, півкільця чи окремих крапок. На поздовжніх зрізах помітні бурі смуги або штрихи в місцях проходження судинних пучків.

Збудниками хвороби є Corynebacterium insidiosum Jensen і Pseudomonas fluorescens Mig. pv. tracheiphila Beltyjukova.

Зараження рослин і розвиток бактеріозу посилюється за несприятливих умов у період вегетації. Захворювання починає прогресувати після першого укосу й особливо посилюється у ранньовесняний період. Внаслідок ураження тканина біля кореневої шийки загниває, мацерується, і рослини гинуть. Бактерії проникають у рослини крізь ранки, заподіяні комахами і ґрунтообробним знаряддям у місцях зрізів стебел, а також крізь тріщини, що утворюються від низьких температур. Вони іноді можуть проникати у насіння й уражувати проростки (мокра гниль кореневої шийки, підсім'ядольного коліна і плямистості сім'ядолей).

Хвороба дуже шкідлива. Вона є однією з основних причин зрідження посівів конюшини, а іноді повної їх загибелі.