Зустрічається скрізь. На листках, стеблах, лусочках з'являються різні поодинокі і чисельні, спочатку водянисті, а пізніше коричневі, часто довгасті плями. Колоскові лусочки буріють біля основи, а на зерні буріє зародковий кінець. При інтенсивному розвитку хвороби оболонка зерен пом'якшується, а всередині з'являється яскраво-червона рідина, спостерігається карликовість стебел, суха гниль обгорткового листка і побуріння колеоптиля. Уражене зерно втрачає схожість.

Хворобу викликають бактерії Pseudomonas syringae pv. atrofaciens Young et al. Це поліморфні, рухомі (з полярним джгутиком), прямі, тонкі, із заокругленими кінцями грамнегативні палички. Бактерії ростуть при температурі від 2 до 37°С (оптимум 25-27°С), але при 48-49°С протягом 10 хв гинуть. Стійкі до висихання, чутливі до сонячних променів і помірно стійкі до замерзання.

Хвороба сильніше розвивається у роки із зниженою температурою і підвищеною вологістю в літній період. Джерелом інфекції є уражене насіння й уражені, але не згнилі рештки рослин.

Шкідливість базального бактеріозу виявляється при його сильному розвитку, і недобір урожаю може становити 15-20%. При слабкому розвитку хвороби втрати урожаю незначні.

Високостійких сортів ячменю до базального бактеріозу не виявлено. Відносно менше уражуються сорти озимого ячменю — Силует, ярого — Донецький 9, Одеський 115 та ін.