Хворобу виявляють на листках, пагонах і шишках хмелю.

Перші ознаки борошнистої роси проявляються у червні на нижніх листках у вигляді невеликих розкиданих плям білого порохуватого нальоту. Згодом він вкриває не тільки листки, а й черешки та пагони. З утворенням шишок з'являється і на них, внаслідок чого їхній ріст припиняється, і вони перетворюються у щільні колючки.

Збудником борошнистої роси хмелю є сумчастий гриб Sphaerotheca macularis P. Magn f. humuli Lev. порядку Erysiphales, Грибниця його розвивається на поверхні уражених органів рослин і прикріплюється апресоріями. У клітини таких рослин проникають гаусторії, за допомогою яких гриб поглинає поживні речовини. Під час вегетації рослин на грибниці формується рясне конідіальне спороношення. Конідієносці прості, на них утворюються еліптичні, 20-40 х 12-20 мкм, безбарвні конідії у вигляді ланцюжків. За їх допомогою гриб поширюється. До осені спостерігається побуріння грибниці і формування на ній клейстотеціїв з сумками і сумкоспорами. Клейстотеції округлі, чорні, 50-120 мкм у діаметрі; їхні придатки прості, гнучкі, прямі або звивисті, світло-коричневі. У кожному клейстотеції по одній сумці, 45-90 х 40-70 мкм, а у кожній сумці — по 8 сумкоспор. Останні світло-сірі, 15-25 х 12-18 мкм. Вони достигають і вивільнюються із клейстотеціїв навесні. Отже, первинне зараження рослин навесні відбувається від сумкоспор.

Шкідливість борошнистої* роси виявляють у зменшенні асиміляційної діяльності рослин. Уражені листки передчасно відмирають й опадають, пагони недорозвиваються, а шишки стають непридатними для використання. За інтенсивного розвитку борошнистої роси врожай хмелю знижується на 30-40%.