Захворювання виявляють в усіх районах бурякосіяння, але частіше у південних на рослинах першого і другого року вирощування.

Перші ознаки хвороби проявляються на листках з верхнього і нижнього боків у вигляді білого павутиння, яке швидко розростається і формує білий суцільний наліт. Його можна спостерігати на стеблах і клубочках насіння буряку. Згодом наліт ущільнюється, й уражені органи рости стають ніби посилані борошном, тому хвороба дістала назву борошнистої роси. При струшуванні таких листків наліт порошить. У другій половині літа на нальоті з'являються спочатку бурі, а пізніше чорні клейстотеції. Захворювання викликає сумчастий гриб Erysiphe communis Grev. f. betae Poteb. порядку Erysiphales. Він, розвиваючи рясну екзогенну грибницю, прикріплюється до епідермісу органів рослин лопатевими алресоріями, від яких у клітини заходять гаусторії, що утворюють здуття на кінцях. За допомогою цих гаусторій гриб поглинає з рослин поживні речовини.

Під час вегетації рослин гриб поширюється за допомогою конідій, що утворюються на коротких конщієносцях. Конідії овальні, безбарвні, 30-36 х 10-45 мкм. Зимує гриб у вигляді клейстотеціїв на рештках уражених рослин на поверхні грунту, на головках маточних буряків і клубочках насіння. Клейстотеції кулясті, 75-102 мкм у діаметрі, у них формуються по 6-8 сумок з 4-6 сумкоспорами. Розмір сумок — 62-65 х 35-40 мкм, сумкоспор — 20-24 х 13-14 мкм.

Сумкоспори дозрівають у сумках з початку і до середини літа і є первинним джерелом ураження рослин. В Україні прояв захворювання спостерігається наприкінці липня і навіть пізніше. За допомогою конідій хвороба швидко поширюється, особливо за умов сухої і жаркої погоди, коли температура повітря досягає 20-30"С, а опадів мало. За таких умов рослини в'януть, що знижує стійкість їх до збудника борошнистої роси.

Гриб зберігається на рештках рослин, на поверхні грунту і на зимуючих безвисадкових буряках клейстотеціями і грибницею.

Шкідливість борошнистої роси полягає у гальмуванні асиміляції, посиленні транспірації рослин, порушенні процесів синтезу цукрів та інших органічних сполук, погіршенні відтоку пластичних речовин у корінь, а також швидкому старінні листків. Недобір урожаю буряку від борошнистої роси може перевищувати 10%.

Підвищену стійкість до захворювання мають сорти Український ЧС 70, Слав'янський ЧС 94 і Ялтушківський однонасінний 30.