Захворювання найбільш поширене у південних районах і Лісостепу України. Проявляється спочатку у вигляді білого, а пізніше борошнистого нальоту на листі (переважно з верхнього боку), стеблах, суцвіттях і бобах. Пізніше наліт ущільнюється, стає брудно-сірим внаслідок формування плодових тіл (клейстотеціїв) патогена. За сильного розвитку борошнистої роси уражені частини рослин стають грубими і вимирають.

Збудник хвороби — сумчастий гриб Erysiphe communis Grev. f. pisi Dietrich порядку Erysiphales. Його грибниця поверхнева, прикріплюється до тканини рослин апресоріями, а всередину клітини проникають гаусторії. На грибниці з'являються нерозгалужені, трохи видовжені конідієносці, на верхівках яких утворюються одноклітинні безбарвні еліптичні конідії, 28-44 х 17-18 мкм. Вони легко розносяться вітром, крапельками дощу і комахами, що призводить до швидкого поширення хвороби на посівах. Оптимальними умовами для проростання конідій є температура повітря 20°С і відносна вологість близько 100%.

Під кінець вегетації рослин на грибниці формуються спочатку блідо-жовтуваті, а потім коричнево-чорні клейстотеції. Вони кулясті, діаметром 84-169 мкм. Взимку у них утворюється по 5-8 сумок з 2-6 (частіше 4) сумкоспорами. Сумки еліптичні, звужені донизу, нерівнобічні, 42-67 х 21-30 мкм. Сумкоспори безбарвні, еліптичні, 16-24 х 9-12 мкм. Дозрівають навесні і стають первинним джерелом зараження посівів гороху. Потрапляючи на молоді рослини, сумкоспори швидко проростають, утворюючи по одній чи дві гіфи, за допомогою яких здійснюється зараження рослин і далі розвиток грибниці.

Борошниста роса гороху інтенсивно розвивається і поширюється при температурі 20-25°С й відносній вологості повітря 70-80%. За цих умов інкубаційний період хвороби триває 4-5 діб. Сильніше уражуються пізні посіви гороху, ніж ранні. Захворювання викликає зменшення вмісту хлорофілу в листі на 25-30%, каротиноїдів — на 20-25%, амінокислот — у 1,5-1,8 раза. При сильному розвитку хвороби урожай гороху зменшується у 3-3,5 раза, зерно формується щуплим, а його маса у 5 разів менша, ніж у здорових рослин.

Імунних до хвороби сортів гороху немає. Відносно менше уражуються Неосипаючий, Харківський 85 та ін.