Хвороба поширена в Білорусії та північних районах України. Під час збирання урожаю картоплі ураження на бульбах майже не помітне. Проявляється хвороба на 4-5 місяць після її закладання на збереження і значно посилюється до весни. На хворих бульбах утворюються темні недорозвинені бугорки діаметром до 3-4 мм, оточені вдавленою борозенкою у основі. Розташовуються бугорки на бульбах по одному або зливаються по 4-5.

При мікроскопічному аналізі хворих тканин бульб бурі клітини різко відмежовані від здорових тканин шаром з 8-12 пробкових клітин, що утворюються у паренхіми. Внаслідок натяжіння між здоровими і ураженими клітинами тканина лущиться і шкірка стає зморшкуватою. При одночасному розвитку бугорчатої та сріблястої парші поверхня бульби темніє, робиться нерівною і лущиться.

Збудником захворювання є незавершений гриб Oospore pustuians Owen, et Wakef. порядку Hyphomycetales. Його грибниця безбарвна з перетинками. Конідієносці багатоклітинні, гіллясті, з ланцюжками одноклітинних овально-циліндричних конідій, розміром 6-12 х 2-2,5 мкм.

Сильніше патоген розвивається при відносній низькій температурі (11-12°С). Зараження бульб відбувається через сочевиці, механічні пошкодження шкірки, виразки звичайної та порохуватої парші. Джерелом інфекції можуть бути уражені бульби і грунт, де гриб зберігається на рослинних рештках.

Шкідливість захворювання полягає в погіршенні товарних і насіннєвих якостей бульб.

Сортів, стійких до бугорчатої парші, поки немає. СільнІше уражуються сорти з меншим періодом спокою. Проти бугорчатої і сріблястої парші важливе значення має правильний режим зберігання бульб картоплі.