Захворювання розповсюджене в районах достатнього зволоження, а також при вирощуванні люцерни за умов зрошення.

Уражуються листки, стебла, боби і насіння. На листках з'являються плями трьох типів: дрібні (до 2 мм у діаметрі), темно-бурі або майже чорні, округлі, різко відмежовані, часто з блідо-жовтим ореолом, добре помітні з нижнього боку листка; середні (до 4 мм у діаметрі), округлі або неправильної форми, темно-бурі із світлішим центром, оточені жовтуватою облямівкою; великі (до 8 мм у діаметрі), округлі, світло-бурі з темно-бурою облямівкою, часто з блідо-жовтим ореолом і концентричною зональністю. На відмерлих тканинах у місцях плям утворюються чорні крапки — пікніди.

Збудник хвороби — незавершений гриб Phoma medicaginis Malbr. et Roum. (Ascochyta imperfecta Perk.) порядку Sphaeropsidales. Поширюється пікноспорами, що утворюються в пікнідах. Останні кулясті, 150-400 мкм у діаметрі, з округлим, ледь помітним отвором. Пікноспори циліндричні, з тупими, заокругленими кінцями, безбарвні, одноклітинні, іноді двоклітинні, 4-20 х 2,5-4 мкм, з краплинами олії. Інкубаційний період захворювання — 4-6 діб. Розвитку хвороби сприяє дощова, прохолодна погода. Найбільше уражуються посіви другого і третього років. Зберігається збудник у вигляді пікнід з пікноспорами. На насінні може зберігатись грибницею. Хвороба спричинює передчасне засихання листків, стебел і бобів, може викликати недобір врожаю зеленої маси і насіння до 25% і більше. Схожість ураженого насіння завжди на 15-20% менша, ніж здорового.