Проявляється вогнищами, починаючи з фази розетки листя до початку бутонізації, іноді й до збирання урожаю. Листки жовтіють, скручуються і засихають, верхівки рослин відмирають. При розрізуванні стебла, особливо нижньої частини, помітне побуріння судин. Корені буріють і відмирають. У вологу погоду біля кореневої шийки та основи стебла з'являється білий або світло-рожевий наліт, оранжеві чи рожеві подушечки. Іноді наліт буває на стулках бобів. В уражених бобах формується щупле насіння.

Збудник хвороби — незавершений гриб Fusarium oxysporum Schl., а іноді — інші гриби роду Fusarium Link. Патоген утворює макро-і мікроконідії, за допомогою яких поширюється під час вегетації рослин. Макроконідії веретено- або серпоподібні, 25-50 х 3-5 мкм з 3-5 перетинками. Мікроконідії одноклітинні або з 1-2 перетинками. Гриб формує велику кількість одно- та двоклітинних безбарвних хламідоспор, а також склероції. Ураження рослин посилюється, коли після ґрунтової і повітряної посухи випадають рясні дощі.

Збудник хвороби поширюється з насінням і може зберігатись у грунті до 5-6 років. Хвороба дуже шкідлива. Уражені рослини, як правило, не плодоносять. Фосфорно-калійні добрива дещо підвищують стійкість рослин до хвороби. Більше уражуються сорти жовтого й особливо білого люпину, менше — вузьколистого.

Останнім часом створено сорти люпину з підвищеною стійкістю до фузаріозного в'янення: жовтого — Кастричник, Мартін, білого — Олежка та ін.