Хворобу виявляють частіше у районах з достатнім зволоженням, на початку цвітіння рослин. Уражуються листки, стебла і боби. На них утворюються порошисті й непорошисті подушечки (пустули) різного кольору, що залежить від виду збудника і стадії його розвитку.

Збудниками іржі є два базидіальних гриби — Uromyces pisi Schroet та Uromyces fabae f. pisi — sativae (dBy.) Hiratsuka порядку Uredinales. Перший — дводомний, розвивається на горосі в урединіо- і теліостадіях. Спочатку на листках і стеблах він утворює світло-коричневі, порошисті урединіопустули (урединії) з урединіоспорами. Останні світло-коричневі, округлі, одноклітинні, діаметром 21-25 мкм, з оболонкою, вкритою рідко розміщеними бородавкоподібними утвореннями. Пізніше на стеблах, листках і бобах з'являються темно-коричневі, майже чорні теліопустули (телії), іноді розташовані колами. У них на коротких безбарвних ніжках формуються одноклітинні дрібнобородавчасті еліптичні чи яйцеподібні, 20-31 х 14-22 мкм, теліоспори з невеликими сосочками на верхівках.

Проміжною рослиною-живителем гриба є молочай, який навесні заражається від базидіоспор, що утворюються при проростанні теліоспор. На молочаї U.pisi утворює дифузну грибницю, у вигляді якої і зимує на кореневищах. Навесні на листках молочаю з'являються спермогонії та еції з еціоспорами, які розлітаються, і від них відбувається ураження гороху. Еціоспори округлі або трохи видовжені, жовті, 18-22 мкм у діаметрі, їхня оболонка густо вкрита дрібними бородавкоподібними утвореннями. За літо U.pisi дає кілька поколінь урединій з урединіоспорами. Часті опади і температура повітря 20-25°С є оптимальними умовами для розвитку гриба. U.pisi уражує також чину.

Гриб Uromyces fabae f. pisi уражує горох рідше. Він однодомний, всі стадії розвиваються на горосі. На відміну від U.pisi цей гриб утворює світло-коричневі компактні урединії, в яких знаходяться округлі або дещо видовжені, одноклітинні, світло-коричневі урединіоспори, 21-30 х 18-25 мкм. Телії у гриба темно-бурі, майже чорні, компактні. Теліоспори одноклітинні, 25-40 х 18-28 мкм, темно-коричневі, майже округлі, гладенькі, на безбарвній ніжці.

Зараження гороху відбувається навесні від базидіоспор, що утворюються від проростання теліоспор.

Іржа порушує фізіологічні й біохімічні процеси у рослин, особливо фотосинтез. За її інтенсивного розвитку недобір урожаю зерна може становити 30% і більше. Хвороба посилюється при надмірній кількості азоту в грунті. Фосфорно-калійні добрива підвищують стійкість гороху до іржі.

Високостійких до іржі сортів гороху немає. Менше уражуються Богатир чеський, Таловець 50 та ін.