Захворювання інтенсивно розвивається у другій половині вегетації рослин у вигляді дрібних, округлих, іржасто-коричневих пустул. Пізніше на уражених органах з'являються темно-коричневі, майже чорні пустули, що стирчать з-під епідермісу. Уражені листки відмирають, а в уражених бобах формується щупле насіння.

Збудник хвороби — базидіальний гриб Uromyces sojae Syd. порядку Uredinales. Це однодомний паразит, всі стадії розвитку якого відбуваються на сої. Його спермогоніальна й еціальна стадії проявляються дуже рідко. Найшкідливіші урединіо- і теліостадії. Урединіоспори одноклітинні, яйцеподібні, світло-коричневі, 15-20 х 12-20 мкм, з колючкуватою оболонкою. Теліоспори одноклітинні, округлі, 20-25 мкм у діаметрі, коричневі, із сосочкоподібною верхівкою, на видовженій ніжці. Зимує гриб у вигляді теліоспор, з яких навесні утворюються базидії з базидіоспорами. Від них і відбувається первинне зараження сої з утворенням спермогоніальної та ецидіальної стадій гриба. Ецидіальну стадію патоген формує тільки один раз. При зараженні рослин від еціоспор утворюється грибниця, на якій з'являються урединії з урединіоспорами. Гриб може давати 2-3 генерації урединіостадії на рослині, а теліостадія — телії з теліоспорами — утворюються наприкінці вегетації.

При сильному розвитку іржі недобір урожаю зерна може досягати 15-20%. Високостійких сортів сої до іржі ще немає. Менше уражуються сорти Одеська 124 і Київська 27.