Хворобу виявляють скрізь, але найбільше за умов зрошення. На листках, черешках і стеблах утворюються іржаво-бурі пустули. Уражені листки відмирають.

Захворювання викликає базидіальний гриб Uromyces onobrychidis (Desm.) Lev., який переважно має укорочений цикл розвитку, що складається з кількох поколінь урединіоспор. Вони кулясті або продовгуваті, 20-32 х 16-22 мкм, мають блідо-коричневу оболонку,

1,5-2,0 мкм завтовшки, з негустими колючечками і 3-5 ростковими порами. Теліоспори утворюються під кінець вегетації, але великої ролі у поширенні гриба не відіграють.

Зимує гриб на уражених рослинах у вигляді урединіогрибниці, інколи — урединіоспор. Навесні з грибниці утворюються нові урединіоспори, якими розповсюджується збудник хвороби.

Підвищену стійкість до іржі мають сорти еспарцету піщаного, менш стійкі гібридні форми еспарцету великолистого з кавказьким. При сильному ураженні знижується посухостійкість і зимостійкість рослин, що призводить до зменшення врожаю зеленої маси та насіння, а також погіршення їх якості.