Хворобу виявляють на багатьох кісточкових культурах, але найбільшої шкоди вона завдає вишні та черешні. Уражуються переважно листя. Інколи молоді й недорозвинені пагони, плодоніжки та плоди. Наприкінці травня або у червні з верхнього боку листків утворюються велика кількість дрібних (0,5-2 мм) плям темно-бурого кольору, а з нижнього, у місцях плям, особливо у вологу погоду, — рожевувато-білі подушечки, що є конідіальним спороношенням збудника хвороби — сумчастого гриба Coccomyces heimales Higg. (Blumeriella hiemalis Poeld) порядку Phacidiales. У конідіальній стадії гриб часто називають Cylindrosporium hiemale Higg. і відносять до незавершених грибів порядку Melanconiales. Конідії гриба безбарвні, ниткоподібні, трохи зігнуті, 45-60 х 2,5-4 мкм, одноклітинні або з 1-2 перетинками. Крім макроконідій, восени гриб утворює прямі, дрібні, одноклітинні, безбарвні мікроконідії. За допомогою конідіального спороношення гриб поширюється під час вегетації рослин і причинює дедалі нові ураження рослин. За сильного розвитку хвороби в липні і серпні передчасно засихає й обпадає 60-80% листя.

Зимує гриб на опалому листі у вигляді строми, на якій навесні утворюються дрібні, переважно округлі (до 3 мм в діаметрі) апотеції з сумками. Останні булавоподібні, з парафізами. У сумках утворюються видовжено-паличкоподібні сумкоспори. Вони спочатку одноклітинні, згодом з декількома перетинками, розміщуються паралельно. При дозріванні сумкоспор, що буває, як правило, в середині травня, апотецій розвивається на кілька лопатей, і сумкоспори під впливом осмотичного тиску виштовхуються. За допомогою вітру вони потрапляють на зелене листя й викликають первинне зараження рослин. Передчасна втрата листя ослаблює дерева, які в зимовий період гинуть. Особливо великої шкоди хвороба завдає у розсадниках і молодих насадженнях. Відомі випадки загибелі від кокомікозу дорослих рослин.

Проти хвороби ефективне заорювання опалого листя восени та ранньовесняне викорінююче обприскування дерев і грунту, а під час вегетації — обприскування фунгіцидами. У дорослих насадженнях перше обприскування проводять після цвітіння, друге — через 15-20 діб, а третє (у разі потреби) — після збирання урожаю. У розсадниках здійснюють 5-7 обприскувань з інтервалом у 15-20 діб.

Важливо також створення й упровадження стійких сортів.