Захворювання інколи виявляють в Поліссі України у фазі цвітіння рослин або на початку молочної стиглості зерна у вигляді іржаво-бурих поздовжніх

пустул-урединій, які розташовані лінійно на стеблах і листі. Нерідко такі ж урединії виявляють на лусочках колосків і остюках. Характерною особливістю хвороби у цей період є розрив епідермісу на стеблах, листі та інших органах. У період воскової стиглості замість урединій утворюються чорно-бурі або чорні пустули-телії.

Збудник хвороби — базидіальний гриб Puccinia graminis Pers. f.secalis Eriks. et Henn. родини Pucciniaceae, у якого відомо понад 20 фізіологічних рас. Він уражує також ячмінь і багато злакових культур. Цикл розвитку і проміжний господар патогена такий же, як і у збудника лінійної іржі пшениці. Урединіоспори з гриба темно-жовті, одноклітинні, 20-28 х 17-22 мкм, з колючкуватою оболонкою. Теліоспори двоклітинні, довгасті, коричневі, з потовщеною оболонкою у верхівці, гладенькі, 35-60 х 12-22 мкм, мають подовжену світлу ніжку.

При сильному розвитку хвороби недобір зерна може досягати 60% і більше. Серед районованих сортів жита високостійких до лінійної іржі немає.