Хвороба зустрічається майже скрізь, але її шкідливість виявляється тільки в окремі роки у західних районах Полісся України.

На стеблах, листкових піхвах, листках, остюках і колоскових лусочках, звичайно після колосіння, з'являються іржасто-бурі пустули-урединії, які зливаються у довгасті лінії. Навколо урединій помітна облямівка, що утворюється внаслідок розриву епідермісу. Наприкінці вегетації рослин у місцях формування урединій і поряд утворюються чорні, випуклі, видовжені пустули-телії, що розташовуються смугами довжиною 20-22 см.

Збудником хвороби є базидіальний гриб Puccinia graminis Pers. На ячмені зустрічаються дві його форми — f.secalis Eriks.et Henn. і f. tritici Eriks.et Henn. Біологічні особливості збудника і його морфологічні ознаки описано на с. 10.

При сильному ураженні значно зменшується посухостійкість рослин, і утворюєтся щупле зерно. Недобір його може досягти 50% і більше. Відносно менше уражуються сорти ячменю: озимого - Росава, ярого — Донецький 9, Боратинський та ін.