Хвороба поширена в усіх районах вирощування хмелю. Проявляється протягом всієї вегетації рослин, викликає відмирання пагонів, укорочення міжвузлів; листки недорозвиваються і закручуються донизу, набувають колоскоподібної форми^ з нижнього боку молодих листків утворюється рясний темно-сірий наліт з фіолетовим відтінком. Протягом літа уражаються листки, а з утворенням генеративних органів — квітки й шишки хмелю. На більш розвинених листках хвороба проявляється кутастою жовто-бурою плямистістю, яка добре помітна з верхнього боку пластинки. З нижнього боку в місцях плям спостерігається темно-сірий з фіолетовим відтінком наліт. За сильного ураження плями зливаються, листки буріють, засихають й опадають.

Несправжня борошниста роса викликає побуріння, в'янення і засихання квіток, а на шишках — утворення бурих плям, часто навіть повне їх побуріння. Припиняється ріст шишок, вони стають твердими, вкриваються густим фіолетовим нальотом й опадають. При пізнішому ураженні вони не опадають, але більша частка їхніх лусочок буріє і втрачає пружність.

Збудником несправжньої борошнистої роси є гриб Регоnо-plasmopara humuii Miyabe et Takan (Pseudoperonospora humuli Wilson), який належить до ооміцетів порядку Peronosporales. У тканинах рослин його грибниця розміщується у міжклітинниках. У клітини проникають тільки гаусторії, які поглинають поживні речовини. На поверхні рослин (як правило, з нижнього боку листка) гриб формує нестатеве спороношення — зооспорангієносці із зооспорангіями, які виходять через продихи. Зооспорангієносці дихотомічно розгалужені, із загостреними кінцевими розгалуженнями, які відходять майже під прямим кутом. Під мікроскопом вони безбарвні, у масі дають фіолетовий відтінок. Зооспорангії безбарвні, еліптичні, з апікальним горбиком, 15-25 х 10-16 мкм.

Поширюється гриб від рослини до рослини зооспорангіями за допомогою вітру і краплин дощу. У краплинах вологи у зооспорангіях формуються зооспори з двома джгутиками, які, «вийшовши» із зооспорангіїв разом з водою, спрямовуються до продиху. Тут вони втрачають рухомість, утворюють проросткову трубку й проникають у тканину рослини, розростаючись у грибницю. Інкубаційний період хвороби триває від 4 до 12 діб і більше, що залежить від умов погоди. Вважають, що він триває 4 доби при температурі 17-20°С і відносній вологості повітря понад 80%. За час вегетації рослин гриб може дати від 2 до 15 поколінь. Особливо інтенсивно хвороба поширюється при великих туманах і тривалих росах. Тому робити висновок про можливий інтенсивний розвиток несправжньої борошнистої роси можна лише, враховуючи відносну вологість та температуру повітря.

У тканинах уражених частин рослин гриб утворює кулясті, з товстою оболонкою ооспори, 27-38 мкм у діаметрі. Ооспори зимують на опалому листі і шишках. Навесні після руйнування останніх ооспори проростають, утворюючи проросткову трубку із здуттям, яке називають первинним зооспорангієм. За формою він нагадує літній зооспорангій, але значно більший. Такі зооспорангії розносяться вітром, але на менші відстані, ніж літні, і, потрапивши у краплю води, проростають, утворюючи зооспори, які спричинюють первинне зараження рослин.

Крім того, патоген може зберігатися грибницею у підземних частинах стебел рослин. Грибниця навесні поширюється дифузно у молоді пагони хмелю, які деформуються, внаслідок недорозвиненості міжвузлів набувають колосоподібної форми й скручуються.

Несправжня борошниста роса викликає різке зниження врожаю і погіршення пивоварних якостей хмелю. За сильного ураження врожай шишок знижується у 4 рази, а вміст гірких речовин — у 2. У загущених насадженнях прояв хвороби посилюється при запізненні з розміщенням рослин на підпори. Однобічне внесення азотних добрив знижує стійкість рослин до хвороби, а при внесенні повного мінерального добрива (NPK) у різних співвідношеннях значно підвищує її.

Відносно стійкими до несправжньої борошнистої роси клонами хмелю є Сильний, Житоч та ін.