Захворювання виявляють скрізь, але частіше — у районах із достатнім зволоженням. Уражуються всі надземні органи гороху. Існує місцеве й дифузне ураження.

При місцевому ураженні на листках з верхнього боку утворюються бліді або жовті плями з розпливчастими краями. З нижнього боку на листках у місцях плям у вологу погоду утворюється сірувато-фіолетовий наліт. На стеблах і бобах спостерігаються такі ж плями, а пізніше і наліт.

Більш ранній розвиток захворювання викликає недорозвинення міжвузля, листків і бобів. Рослини відстають у рості, набувають карликового вигляду. Зерно у них утворюється щупле. За дифузного ураження верхівки стебел та листки щільно прилягають один до одного, нагадуючи качани цвітної капусти. Сіро-фіолетовий наліт рівномірно вкриває всі надземні органи рослин. На системно уражених рослинах зерно не утворюється.

Збудник несправжньої борошнистої роси — ооміцетний гриб Peronospora pisi Sydow порядку Peronosporales. Його грибниця міжклітинна, конідіальне спороношення (нестатеве) утворюється у вигляді нальоту на поверхні уражених рослин, а статеве спороношення — в уражених тканинах формуванням ооспор.

Конідієносці коричнево-фіолетові, дихотомічно розгалужені, 250-450 х 69 мкм, виходять з продихів по 1-11 штук і часто утворюють зернинки. На їхніх кінцях формуються еліпсоподібні, безбарвні або жовтуваті конідії, 21-26 х 17-22 мкм.

Ооспори кулясті, діаметром 40-50 мкм, жовтувато-коричневі, з товстою складчастою оболонкою.

Захворювання інтенсивно розвивається при високій вологості повітря (понад 73%) і знижених температурах (15-17°С).

Розповсюджується патоген під час вегетації рослин конідіями.

Ооспори проростають тільки після перезимівлі, однак не всі. Невелика їх частина проростає на другий чи третій рік. Ось чому посів гороху на тому місці, де його висівали в минулому році, може викликати зараження рослин від ооспор.

Джерелом інфекції може бути й заражене насіння. Грибниця патогена може знаходитись в оболонці, міжклітинниках ендосперму, а також поміж оболонкою та ендоспермом насіння. В оболонці можуть знаходитись і ооспори. В роки епіфітотій хвороби недобір зерна гороху становить 5-7 ц/га. Стійких до хвороби сортів гороху немає.