Захворювання поширене у районах з достатнім і надмірним зволоженням, особливо у роки з прохолодним літом. Уражуються переважно листки, менше стебла та інші надземні органи. На листках з верхнього боку утворюються жовті плями, з нижнього — густий, пухнастий, брудно-фіолетовий наліт.

Збудник хвороби — ооміцетний гриб Peronospora viciae-sativae Gaeumann порядку Peronosporales. Наліт, що з'являється на нижньому боці уражених листків, є його конідіальним спороношенням. Конідієносці стирчать з продихів пучками (по 2-6), з 4-9-разовими дихотомічними розгалуженнями. Конідії одноклітинні, еліптичні, жовтуваті, 9-27 х 8-24 мкм.

Крім конідіального спороношення, гриб в уражених тканинах утворює жовті, одноклітинні ооспори діаметром 29-46 мкм з сітчастою оболонкою. Зимує на рештках рослин ооспорами. Інколи ооспори утворюються на насінні.

За інтенсивного розвитку хвороби листки буріють, засихають й опадають, а зерно в бобах недорозвивається.

Відносну стійкість до хвороби мають сорти озимої вики Полтавська 77 і ярої Білоцерківська 679.